Дорожні знаки України (1994—2002)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
У цій статті наведено перелік дорожніх знаків, які використовувалися в Україні з моменту прийняття стандарту дорожніх знаків ДСТУ 2586-94 у 1994 році до прийняття наступної редакції стандарту дорожніх знаків ДСТУ 4100-2002 у 2002 році.
ДСТУ 2586-94 був найпершим стандартом дорожніх знаків України після здобуття нею незалежності у 1991 році та розпаду Радянського союзу.[1] Стандарт ДСТУ 2586-94 повністю замінив на території України радянський стандарт дорожніх знаків ГОСТ 10807-78,[2] який спочатку був прийнятий 1 січня 1980 року і після розпаду СРСР цей стандарт кілька років продовжував діяти в пострадянських країнах.
Дорожні знаки України регулюються поєднанням норм, встановлених Віденською конвенцією про дорожні знаки й сигнали, Європейським Союзом та Міністерством інфраструктури України. Перша необхідність національного стандарту для доріг і дорожніх знаків стала очевидною після розпаду СРСР та появи України як незалежної держави. Знаки викладені у 7 окремих категорій, заснованих на значущості: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу та додаткові знаки.
Нумерацію дорожніх знаків наведено в таблицях внизу відповідно до стандарту ДСТУ 2586-94 та Правил дорожнього руху України в редакціях з 1994 по 2002 рік.