Loading AI tools
президент Аргентини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Домі́нго Фаусті́но Сарм'є́нто (ісп. Domingo Faustino Sarmiento; 15 лютого 1811 — 11 вересня 1888) — аргентинський політик, педагог, письменник, журналіст і військовик. Президент Аргентини у 1868—1874 роках. У річницю його смерті (11 вересня) в Аргентині відзначається День вчителя.
Домінго Фаустіно Сарм'єнто | |
---|---|
ісп. Domingo Faustino Sarmiento | |
Міністр внутрішніх справ Аргентини | |
9 жовтня 1879 — листопад 1879 | |
Віцепрезидент | Адольфо Альсіна |
Попередник | Бернардо де Ірігоєн |
Наступник | Бенхамін Соррілья |
Президент Аргентини | |
12 жовтня 1868 — 12 жовтня 1874 | |
Попередник | Бартоломе Мітре |
Наступник | Ніколас Авельянеда |
Губернатор провінції Сан-Хуан | |
1862 — 1864 | |
Сенатор | |
12 жовтня 1875 — 9 жовтня 1879 | |
Народився | 14 лютого 1811[1][2][…] Сан-Хуан, Аргентина |
Помер | 11 вересня 1888[2][3][…] (77 років) Асунсьйон, Парагвай |
Похований | Реколета |
Відомий як | політик, письменник, журналіст, військовослужбовець, дипломат, історик |
Країна | Аргентина |
Політична партія | Унітаристська партіяd |
Мати | Paula Zoila Albarracín Irrazábal de Sarmientod[4][5][6] |
У шлюбі з | Беніта Мартінес Пасторіса де Сарм'єнто (1848-1888) |
Діти | Ана Фаустіна, Домінгіто Фідель |
Професія | викладач, політик, письменник |
Підпис | |
Народився у бідній родині, багато членів якої були політичними активістами. Він сам з ранніх років неодноразово вирушав у заслання, багато років боровся проти режиму Хуана Мануеля де Росаса. Представник покоління 1837 року, що дало Аргентині чимало блискучих розумів та видатних політичних постатей.
За часів свого президентства (з 1868 до 1874 року), провів низку реформ, спрямованих на розвиток інфраструктури, економіки та культури Аргентини. Його програми розвитку країни сприяли зростанню сільського господарства: землеробства, скотарства. За його правління було зведено залізниці й шосейні дороги, шпиталі, бібліотеки, школи. Брав активну участь у створенні Аргентинської національної обсерваторії, Академії Наук[7]
Похований у мавзолеї на буенос-айреському цвинтарі Реколета.
З понад 50-ти томів його творів лише три можна умовно віднести до художньої творчості. Це монографія про феномен латиноамериканського вождизму (кауділізму) «Цивілізація і варварство. Життєпис Хуана Факундо Кіроги» (1845), записки «Подорожі Європою, Африкою та Америкою» (1849–1851) і книга нарисів «Спогади про провінції» (1851).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.