![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Dokuchaev_1888.jpg/640px-Dokuchaev_1888.jpg&w=640&q=50)
Докучаєв Василь Васильович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Васи́ль Васи́льович Докуча́єв (нар. 17 лютого (1 березня) 1846(18460301) — пом. 8 листопада 1903) — російський природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Докучаєв.
Коротка інформація Василь Васильович Докучаєв, Василь Васильович докучаєв ...
Василь Васильович Докучаєв | |
---|---|
Василь Васильович докучаєв | |
![]() | |
Народився | 17 лютого (1 березня) 1846(1846-03-01) Мілюково, ![]() |
Помер | 8 листопада 1903(1903-11-08) (57 років) Санкт-Петербург, ![]() |
Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
Країна | ![]() |
Національність | росіянин |
Діяльність | мандрівник-дослідник, педолог, географ, геолог |
Alma mater | Петербурзький університет |
Галузь | ґрунтознавець |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет Імператорський Санкт-Петербурзький університетd фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
Науковий керівник | Platon Puzyrevskyd і Александр Іностранцев |
Відомі учні | В. І. Вернадський К. Д. Глінка С. О. Захаров М. В. Карчевський Ф. Ю. Левінсон-Лессінг Г. І. Танфільєв К. І. Юницький |
Аспіранти, докторанти | Nikolay Adamovd Берг Лев Семенович Агафонов Валеріан Костянтинович |
Відомий завдяки: | закон широтної зональності |
Нагороди | Макаріївська премія |
Автограф | ![]() |
![]() |
Закрити
У 1871 році закінчив Петербурзький університет, з 1883 року — його професор. У 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. За його ініціативи було складено ґрунтові карти губернії, створено у Полтаві природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867—1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861—1939).