Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Димитар Мішев (псевдонім Бранков; 6 грудня 1854, Видин, Османська імперія — 26 січня 1932, Софія, Князівство Болгарія) — болгарський літератор, публіцист і політик, незмінний секретар Болгарського екзархату, дійсний член Болгарської академії наук.
Димитар Мішев | |
---|---|
Народився | 6 грудня 1854 Видин, Османська імперія |
Помер | 26 січня 1932 (77 років) Софія, Князівство Болгарія |
Громадянство | Князівство Болгарія |
Діяльність | журналіст, публіцист |
Знання мов | болгарська[1] |
Членство | Болгарська академія наук |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Димитар Мішев народився у Відні у 1854. Початкову освіту отримав у Видині, а потім за допомогою екзарха Антіма І відвідував Габровську гімназію, яку закінчив у 1872.[2] У тому ж році викладав у Орхані (сьогодні Ботевград), але коли спалахнула російсько-турецька війна (1877 — 1878), переїхав до Софії, де став перекладачем Софійського окружного голови.
Після війни знову повернувся до педагогічної галузі, працюючи в Ломі (1879 — 1880) та у Видині (1880 — 1881). У 1883 — 1884 видавав газету "Свобода". Вона містила громадські та культурні статті, а також переклади Гоголя.[2] Брав активну участь в політичному житті звільненої Болгарії на боці Народно-ліберальної партії — обраний депутатом 4-го скликання Народних зборів (1884 — 1886) і брав активну участь в підготовці газети «Търновска конституция[недоступне посилання з серпня 2019]» (1884 — 1888).
З 1890 знову став викладачем — у чоловічій гімназії Слівена до 1894 р. і в Болгарській школі екзархату в Константинополі (1894). В Цариград запрошений екзархом Йосипом на посаду секретаря болгарського екзархату. На цій службі Мишев залишається до 1901. Його подорожі в якості секретаря екзархату в Македонії дозволяють йому підготувати фундаментальну роботу "Македонія і її християнське населення", видану в 1905 в Парижі під псевдонімом Бранков (D.M.Brancoff. "La Macédoine et Population Chrétienne ". Париж, 1905). Димитар Мішев був головним засновником "Церковного вісника" в 1900 р. і його першим головним редактором до 1903 р., а потім знову з 1907 по 1915.
З 1908 по 1911 Мішев був депутатом 14-го скликання Народних зборів від Демократичної партії. Брав участь у написанні "Балкански сговор" і "Църковен архив[недоступне посилання з серпня 2019]", а також у журналах «Свободо мнение», «Пролет» та «Отец Паисий».
У 1916 р. закінчив і опублікував книгу „България в миналото“ ("Болгарія в минулому"). Книга була перекладена англійською мовою в 1919 під назвою «The Bulgarians in the past. Pages from the bulgarian cultural history».[2]
Після Першої світової війни Димитар Мішев опублікував газету "Плебісцит", яка має на меті захистити болгарські претензії до Македонії [3] і працює над примиренням різних македонських фракцій в Болгарії.
Димитар Мішев опублікував у трьох великих томах видання Священного Синоду, Церковного архіву, відповідно в 1925, 1929 і 1931 р. Створив всеболгарський союз і редагував його друкований орган "Отец Паисий". Був головою болгарської секції Ліги захисту прав людини і громадянина Товариства миру Співдружності націй.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.