Дзвінкий ясенний дрижачий

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних дрижачих — r, а відповідний символ X-SAMPA — r.

Номер МФА	122
Кодування
X-SAMPA	r
Кіршенбаум	r<trl>
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

У більшості індоєвропейських мов цей звук принаймні інколи алофонічний із ясенним одноударним [ɾ], хоча в деяких, наприклад у каталонській, іспанській і албанській вони є окремими фонемами.

Властивості

Властивості ясенного дрижачого:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Вищий ясенний не сонорний дрижачий

У чеській мові існує звук, відмінний від [r] (у таких словах як rybáři [ˈrɪbaːr̝ɪ] «рибалки», і прізвищі Dvořák). Його спосіб творення подібний, але язик знаходиться вище, він частково фрикативний. Орфографічно позначається літерою ř, а в МФА як [r̝]. Основна реалізація дзвінка, але є глухий алофон. (Прослухати: Antonín Dvořák [ˈantoɲiːn ˈdvor̝aːk] ).

Приклади

Альвеолярний

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Абхазька		ашəара	[aʃʷara]	'міра'
Адигейська		речӀы	[retʃʼə]	'руйнівний'
Африкаанс		rooi	[rɔɪ]	'червоний'
Албанська		rrush	[ruʃ]	'гроно'	Противопоставляется /ɾ/.
Арабська		رأس	[rɑʔs]	'голова'
Вірменська	Східна вірменська[1]	ռումբ	[rumb]	'гарматне ядро'
Астурійська		xenru	[ˈʃẽ̞nru]	'зять'
Баскська		errota	[erot̪a]	'млин'
Болгарська		награда	[nɐɡrada]	'нагорода'
Валійська		Rhagfyr	[ˈr̥aɡvɨr]	'грудень'	Протиставляється /r̥/.
Західнофризька		rûp	[rup]	'гусениця'
Данська	Деякі носії ютландського діалекту[2]	?			Літературна вимова — [ʁ ~ ʕ].
Нідерландська	Більшість діалектів	rood	[roːt]	'червоний'	Може також вимовлятися як [ɾ]. Вимова /r/ різниться залежно від регіону.
Англійська	Шотландський діалект	curd	[kʌrd]	'свіжий сир'	Тільки у деяких говірках. В інших вимовляється як [ɾ ~ ɹ].
Есперанто		tri	[tri]	'три'
Естонська		narr	[nɑrː]	'повний'
Галісійська		ría	[ˈri.a]	'лиман'	Протиставляється /ɾ/. Не трапляється наприкінці складу.
Німецька	Північні діалекти	Schmarrn	[ʃmɑrn]	'дурниця'	Дрижачий звук вимовляють лише деякі носії діалекту, інші вимовляють однонаголошений.
	Літературна				Може вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений.
	Південний діалект				Може бути однонаголошеним.
Грецька	Літературна[3]	άρτος	[ˈartos]	'хліб' (заст.), 'артос'	Алофон звука /r/. Зазвичай у групах приголосних, в інших випадках стає апроксимантом або однонаголошеним.
	Кіпрський діалект[4][5]	βορράς	[voˈrːas]	'північ'	Протиставляється звуку /ɾ/.
Іврит	діалект Мізрахи	ראשׁ	[roʃ]	'голова'
Гінді		घर	[ɡʱər]	'дім'
Ісландська		rós	[ˈroːus]	'троянда'	Протиставляється звуку /r̥/.
Ілоканська		gurruod	[ɡʊˈruʔod]	'грім'	Протиставляється звуку /ɾ/.
Італійська[6]		terra	[ˈtɛrra]	'Земля'
Келе[7]		[ⁿrikei]		'нога'
Киргизька[8]		ыр	[ɯr]	'пісня'
Латиська[9]		rags	[räks̪]	'ріг'
Македонська		игра	[iɡra]	'гра'
Малайська	Літературна	arah	[arah]	'напрямок'
Маратхі	Літературна	रबर	[rəbər]	'гума'
Нгве	Діалект нджоані	[lɛ̀rɛ́]		'око'
Перська		رستم Rostam	[ˈrostʌm]	'Рустам'	Алофон [ɾ] на початку слова.
Польська[10]		krok	[krɔk]	'крок'	У деяких носіїв протиставляється /r̝/.
Португальська	Деякі діалекти[11]	honrar	[õˈraɾ]	'шанувати'	Давніший ротичний відповідає гуторальному R більшості діалектів; протиставляється /ɾ/. Див. Португальська фонетика
Російська		рог	[rok]	'ріг'	Може також вимовлятися як /ɾ/
Шотландська		wir	[wir]	'наш(е)'
Сербохорватська[12]		рт / rt	[r̩t]	'мис'	Може бути складовим.
Словацька[13]		krk	[kr̩k]	'шия'	Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не є складовим.
Словенська[14]		riž	[ríːʃ]	'рис'	Також транскрибується як ɾ,[15] і може варіювати між [r] та ɾ.[16]
Іспанська[17]		perro	[ˈpe̞ro̞]	'собака'	Протиставляється звуку /ɾ/.
Шведська	Більшість діалектів	rov	[ruːv]	'здобич'
Таджицька		арра	[ʌrrʌ]	'бачив (-ла)'
Тайська	Літературна	พรุ่งนี้	[pʰrûŋ.níː]	'завтра'
Тітан[7]		[ⁿrakeiʔin]		'дівчата'
Убихська		[bəqˤʼərda]		'обертатися'
Українська		рух	[rux]	'рух'
Сапотекська	Тілкуяпан[18]	r-ree	[rəˀə]	'виходити, гуляти'	Як правило, дві серії звуків /ɾ/.
Фінська		purra	[purːɑ]	'кусати'
Французька	Африканський варіант	rouge	[ruʒ]	'червоний'
	Корсиканський діалект
	Сільський квебекський діалект
	Південний діалект
Чеська		chlor	[xlɔ̝ːr]	'хлор'	Протиставляється звуку /r̝/; може бути складовим (плавним)
Японська	Деякі діалекти	羅針 rashin	[raɕĩɴ]	'компас'	Звичайніше [ɾ]. Вживання [r] у японському мовленні прийнято звати макідзіта (巻き舌).

Примітки

1. Dum-Tragut (2009:19)
2. Torp (2001:78)
3. Arvaniti (2007:14–18)
4. Arvaniti (2010:3–4)
5. βορράς, Cypriot Greek Lexicographic Database, Ερευνητικό Πρόγραμμα Συντυσές, 2011, архів оригіналу за 13 квітня 2021, процитовано 5 березня 2014
6. Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
7. Ladefoged (2005:165)
8. Kara (2003:11)
9. Nau (1998:6)
10. Jassem (2003:103)
11. , здебільшого у колишніх португальських колоніях в Африці, а також у Бразилії (в Африці може бути слабодрижачим), у внутрішній північній Португалії, на узграниччі з Іспанією й іспаномовними країнами
12. Kordić (2006:5), Landau et al. (1999:66)
13. Hanulíková & Hamann (2010:374)
14. Pretnar & Tokarz (1980:21)
15. Šuštaršič, Komar & Petek (1999:135)
16. Greenberg (2006:17 and 20)
17. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
18. Merrill (2008:109)