Джуліо Андреотті

Джу́ліо Андрео́тті (італ. Giulio Andreotti; 14 січня 1919(19190114), Рим, Італія — 6 травня 2013, Рим) — італійський політик; член християнсько-демократичної партії Італії, письменник.

Джуліо Андреотті
італ. Giulio Andreotti
Ім'я при народженні	італ. Giulio Andreotti
Народився	14 січня 1919(1919-01-14)[1][2][…] Рим, Королівство Італія[1]
Помер	6 травня 2013(2013-05-06)[3][2][…] (94 роки) Рим, Італія[3] ·гострий респіраторний дистрес-синдром
Поховання	Кампо Верано[4][5]
Країна	Італія  Королівство Італія
Місце проживання	Рим
Діяльність	письменник, політик, дипломат, репортер, журналіст
Alma mater	Римський університет ла Сапієнца
Знання мов	італійська[2][6]
Членство	Палата депутатів Італії, Pontifical Academy of Maryd, Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, Academia Latinitati Fovendaed, ПАРЄ, National Council of the Kingdom of Italyd і Академія витончених мистецтвd
Посада	довічний сенатор, Голова Ради Міністрів Італії, Голова Ради Міністрів Італії, Голова Ради Міністрів Італії, сенатор Італії[d], Undersecretary to the Presidency of the Councild, Minister of Treasuryd, міністр закордонних справ Італії[d], Italian Minister of the Interiord, міністр оборони Італії[d], Italian Minister of the Interiord, міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], Голова Ради Міністрів Італії, Голова Ради Міністрів Італії, Голова Ради Міністрів Італії, Голова Ради Міністрів Італії, Italian Minister of Economic Developmentd, Italian Minister of Economic Developmentd, Minister of state investmentsd, Q55110776?, Minister of state investmentsd, Italian minister for EU Affairsd, Minister of Budgetd, Q55110776?, Minister of Budgetd, Minister of Budgetd, Minister of state investmentsd, Minister of Budgetd, minister without portfolio responsible for extraordinary measures in the South of the Italyd, Italian Minister of Economic Developmentd, Italian Finance Ministerd, Minister of the Treasury of Italyd, Italian Finance Ministerd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[7], member of the Constituent Assembly of Italyd, член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d]
Партія	Християнсько-демократична партія, Italian People's Partyd, European Democracyd, Союз центру (Італія) і For the Autonomiesd
Конфесія	католицтво
У шлюбі з	Livia Andreottid[8]
Діти	Lamberto Andreottid і Serena Andreottid[9]
Автограф
Нагороди	Order of Merit (South Tyrol)d медаль Робера Шуманаd (1987) Міжнародна журналістська премія Іскіяd (1987) honorary doctor of the Peking Universityd (1991) Почесний доктор Ягеллонського університетуd
IMDb	ID 0028390
Сайт	giulioandreotti.org
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Багаторазовий міністр різних італійських урядів (керував зокрема внутрішніми справами, фінансами, обороною та закордонними справами). Сім разів займав посаду Голови Ради Міністрів Італії (у 1972—1973, 1976—1979 та 1989—1992 роках). В червні 1993 його було офіційно позбавлено імунітету та звинувачено у співпраці з сицилійською мафією та в корупції; після цього він покинув політичне життя. Після тривалого судового процесу 1999 року його було виправдано. 2002 року засуджений на 24 роки ув'язнення за замовлення убивства журналіста Міно Пекореллі^[it]. Проте наступного року його виправдав Вищий італійський суд, визнавши, що немає достаніх доказів того, що Андреотті прагнув смерті журналіста й звернувся до мафії із замовленням убити його.

Джуліо Андреотті став героєм художнього фільму «Дивовижний» (Il Divo, 2008) режисера Паоло Соррентіно. Помер 6 травня 2013 року в Римі. Італійські медіа переривали програми для оголошення новини про його смерть.

Віхи політичної кар'єри:

• з 1954 неодноразово у складі уряду, очолював сім післявоєнних урядів
• зокрема 1959–1966 — міністр оборони (вісім разів)
• 1983–1989 — міністр закордонних справ (п'ять разів)
• 1972–1973, 1976–1979 і 1989–1992 — прем'єр-міністр
• 1993 — в процесі розслідування в Італії мережі корупції, Андреотті виявився задіяним у цій мережі. Звинувачений у корупції та зв'язках із мафією, полишив політичну діяльність.

Примітки

1. Андреотти Джулио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #119171775 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. https://www.findagrave.com/memorial/110090086
5. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
6. CONOR.Sl

   d:Track:Q16744133
7. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3162
8. https://www.notizieweblive.it/news/italia/cronaca_2015-07-30_livia-danese-e-morta-moglie-di-andreotti-wikipedia-vita-privata-figli
9. https://euro-eventi.com/serena-andreotti

Література

• Р. А. Кривонос. Андреотті Джуліо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Виталий Портников. Изумительный. Чем итальянское общество похоже на украинское [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Giulio Andreotti: Politician who dominated the Italian scene for more than half century [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• E' morto Giulio Andreotti (італ.)