Джорджоне, повне ім'я Джорджоне Барбареллі да Кастельфранко (італ.Giorgio Barbarelli da Castelfranco, Giorgione; 1477— 1510)— видатний художник з Венеції, представник так званого Високого Відродження в Італії.
На жаль, ніхто не знає, як правильно писати його прізвище. У документах того часу його пишуть і як Барбарелла, і як Барбареллі. Тому найчастіше його прізвище зовсім опускають, а вказують лише ім'я та місто народження, яке заміняє майстру його справжнє прізвище. Ще частіше його називають лише одним ім'ям Джорджоне, що в перекладі з італійської «Великий Джорджо».
Три філософи, Відень«Буря». 1508 рік, Галерея академії, Венеція
Після ранньої смерті його швидко забули. Багато чого міг би розказати Тіціан, якого вважають учнем Джорджоне і помічником у його майстерні. Але Тіціан про Джорджоне не написав. Якщо Тіціан прийшов до Джорджоне у 1507 році, то працював з ним неповні три роки. Бо в жовтні 1510 року Джорджоне помер.
Залишилися картини, але їх швидко віднесли до творчого доробку інших майстрів, бо Джорджоне майже ніколи не підписував свої картини. Так, уславлену «Юдит» з Ермітажу приписали Рафаелю з Риму, а «Венеру, що спить»— Тіціану. Тіціан і насправді закінчував незавершені картини Джорджоне. Та закінчувати чужу роботу, це тільки закінчувати. Адже задум, композиція, сюжет, колористичний стрій належить іншому майстру. Перша біографія Джорджоне з'явилася у Джорджо Вазарі (1511—1574). Але той почав збирати свідоцтва про майстра через 50 років після його смерті. Свідки або самі померли, або не вважали за доцільне пам'ятати про чужинця для них, що давно помер. Розповіді у Вазарі напівлегенди, напіввигадки. Другу біографію напише Рідольфі, та вигадок там ще більше.
Мистецтвознавство з вивченням документів почалося в XIX столітті. Тоді й знайшли «Записи про твори мистецтва» Маркантоніо Мікіелі, сучасника Джорджоне. Мікіелі досить повно описав деякі картини Джорджоне. Так їх вдалося розпізнали у різних колекціях. 20 століття додало методи порівнянь, стилістичний аналіз, хімічні та апаратні методи досліджень. Завіса темряви і непізнаного над Джорджоне трохи розвіялась.
Твір ранішнього періоду творчості Джорджоне «Юдита» придбав відомий багатій і колекціонер П'єр Кроза (1565— 1740), який мав гострий нюх на визначні твори мистецтва. Він навіть не знав справжнього імені художника в той час.
Народився на террафермі в містечку Кастельфранко, що поблизу Венеції. Учень Джованні Белліні (1430—1516 роки). Працював у Кастельфранко і у Венеції. Помер у Венеції восени 1510 року від чуми.
Потроху окреслили і коло головних замовників творів Джорджоне. Серед них— Джованні Корнаро, Габріелє Вендрамін, музикант Джіроламо Марчелло. Картини Джорджоне мали патріарх Аквілеї— Доменіко Грімані та дож Венеції— Леонардо Лоредан, портрет якого створив венеційський художник Джованні Белліні (зберігся, Національна галерея (Лондон)) .
За то, что человека и природу: Ты на полотнах дивно показал,
Вдохнул в них жизнь игрою светотени .
И если Леонардо воспел Тоскану гениально ,
То ты, Джорджоне, путь открыл венецианский: И весь его со славою прошёл .
Музеї видатних персон не новина. Навесні 2009 року з Італії прийшла звістка про план створення музею Джорджоне в містечку Кастельфранко. Там зберігся будинок родини Барбареллі.
.jpg)
