Loading AI tools
десятий президент США (з 1841 до 1845 року) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джон Та́йлер (англ. John Tyler; 29 березня 1790 — 18 січня 1862) — десятий президент США (1841–1845 роки). Тайлер був першим президентом, який вступив на посаду як віцепрезидент по смерті чинного глави держави.
| Джон Тайлер | |
|---|---|
| англ. John Tyler | |
 | |
| 10-й Президент США | |
| 4 квітня 1841 — 4 березня 1845 | |
| Віцепрезидент | не було |
| Попередник | Вільям Генрі Гаррісон |
| Наступник | Джеймс Нокс Полк |
| 10-й Віцепрезидент США | |
| 4 березня 1841 — 4 квітня 1841 | |
| Президент | Вільям Генрі Гаррісон |
| Попередник | Річард Ментор Джонсон |
| Наступник | Джордж Даллас |
| 23-й губернатор Вірджинії | |
| 10 грудня 1825 — 4 березня 1827 | |
| Попередник | Джеймс Плезентс |
| Наступник | Вільям Бранч Джілс |
| Народився | 29 березня 1790 округ Чарльз-Сіті, Вірджинія, США |
| Помер | 18 січня 1862 (71 рік) Ричмонд, Вірджинія, США |
| Похований | Hollywood Cemeteryd[1] |
| Відомий як | політик, адвокат, державний діяч |
| Громадянство |  США |
| Національність | Англієць |
| Alma mater | Коледж Вільяма і Мері (1807)[2][3] |
| Політична партія | партія вігів, Демократична партія США |
| Батько | John Tylerd |
| Мати | Mary Marot Armisteadd[4] |
| У шлюбі з | Летиція Крістіан (Тайлер) (1-ша) Джулія Гардінер (Тайлер) (2-га) |
| Діти | David Gardiner Tylerd, John Alexander Tylerd, Lyon Gardiner Tylerd[4], Letitia Tyler Sempled, Robert Tylerd[4], John Tyler, Jr.d[4], Elizabeth Tylerd[4], Mary Tylerd[4], Ann Contesse Tylerd[4], Alice Tylerd[4], Tazewell Tylerd[4], Julia Gardiner Tylerd[4], Lachlan Tylerd[4], Robert FitzWalter Tylerd[4] і Pearl Tylerd[4] |
| Професія | юрист |
| Релігія | Єпископальна Церква США |
| Підпис |  |
Родом з Вірджинії, вивчав юриспруденцію, у 1816—1821 рр. входив до палати представників у конгресі; під час дебатів про Міссурійську угоду висловився у принципі проти рабства, але з тим проти права союзу наказувати чи забороняти рабство у окремих штатах. У 1825—1827 рр. був губернатором Вірджинії, в 1827—1836 рр. — сенатором від цього штату. При створенні партії вігів Тайлер — що суперечило його попереднім діям — виявився її членом. У 1840 р. він був висунутий партією вігів як кандидат на посаду віце-президента і обраний на цю посаду. 4 березня 1841 р. він розпочав виконання своїх зобов'язань, а 4 квітня 1841 р. став президентом внаслідок смерті Відьяма Гаррісона.
Він не виправдав очікувань своєї партії; навпаки, у системі керування він схилявся на бік демократів. У результаті накладення ним вето на певні законопроєкти конгресу, в якому переважали вігі, кабінет, призначений ще Гаррісоном, пішов у відставку у липні 1841 р., і Тайлер змушений був більш відкрито взаємодіяти з демократами. Це викликало сильне невдоволення; його портрети у багатьох місцях були урочисто спалені на народних мітингах. Тайлер продовжував, проте, власну політику й під кінець правління (1845) був у ворожих стосунках з конгресом.
Президентство Тайлера було невиправданим в американській історії, виключаючи лише одномісячне перебування на посаді Гаррісона. У цій оцінці нічого не змінилося до сьогодні. Іноземні спостерігачі того часу вважали його навіть ознакою майбутнього краху і розвалу Сполучених Штатів. Однак, незважаючи на недостатню особисту придатність Тайлера, можна легко побачити, що його президентство мало в конституційно-правовому відношенні важливе значення, зміцнивши інститут президентства по відношенню до ворожого Конгресу насамперед у досі нез'ясованому питанні визнання успадкування посади і тим самим перешкодивши зведенню ролі інституту президентства до рівня футбольного м'яча між партійно-політичними інтересами. Тайлер у ролі слухняної маріонетки в руках Клея був би для конституційно-правового розвитку Сполучених Штатів більш фатальним, ніж Тайлер як противник Клея. Навіть якщо Тайлер особисто програв Клею у боротьбі за владу, то інститут президентства вийшов із цього конфлікту скоріше загартованим.
Його звільнення з посади було гідним і більш блискучим, ніж його політична кар'єра, і він був упевнений, що історія колись визнає його правоту. Він повернувся на свою плантацію у Віргінії до сім'ї, звідки підтримував контакти з демократичною партією, проте активно не втручаючись у політику. Натомість присвятив себе своєму колишньому коледжу у Вільямсбурзі, де служив канцлером в останні роки свого життя. Тільки громадянська війна, виникнення якої становило серйозну загрозу, вирвала його з блаженного сільського життя, і в лютому 1861 року він як голова одного з конвентів штатів, створених з ініціативи Вірджинії, ще раз повернувся до Вашингтона, щоб сприяти останній спробі запобігти війні, яка загрожувала спалахнути. Коли стала очевидна марність цих зусиль, він порадив своєму рідному штату відокремитися і запропонував свої послуги тимчасовому установчому конгресу південних штатів, до якого його було обрано. У листопаді його обрано до Палати представників Конфедеративних Штатів Америки, але перш ніж зміг вступити на свою посаду, він помер 18 січня 1862 року незадовго до 72-го дня народження.
Похований в Ричмонді, штат Вірджинія на кладовищі «Голлівуд», на якому також покоїться Джеймс Монро (перепохований в 1858 р.)
У 1861 р., після відділення південних (рабовласницьких) штатів від Союзу, Тайлер, як віргінець, був у лавах і був обраний членом сенату Південної Конфедерації. Життя його описав його син, Лайон Гардінер Тайлер (Ричмонд, 1884).
Тайлер був одружений двічі, вже президентом, з жінкою на 30 років його молодшій. Від двох дружин у нього було 15 дітей. Його наймолодша дитина, дочка Перл (1860—1948), була на 45 років молодше найстаршої дитини, дочки Мері (1815—1848), і померла через 100 років після неї. Джон Тайлер має двох іще живих внуків, які живуть у родовому маєтку Тайлерів.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
