Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дже́ймс Ставрі́діс, повне ім'я — Дже́ймс Джо́рдж Ставрі́діс (англ. James George Stavridis, грец. Τζέιμς Σταυρίδης; нар. 15 лютого 1955, Вест-Палм-Біч, Флорида, США) — американський військовослужбовець грецького походження, Головнокомандувач Збройними силами США в Європі (2009—2013), Головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі (2009—2013), Головнокомандувач Південним Командуванням Збройних сил США (2006—2009), адмірал у відставці, доктор права і дипломатії[2][3].
Джеймс Ставрідіс народився 15 лютого 1955 року[4] в Вест-Палм-Біч (Флорида, США) в сім'ї Ширлі і Джорджа Ставрідіс[5][6][7]. Його дідусь був понтійським греком, який народився і виріс в північно-східній Анатолії (сучасна Туреччина). Пізніше він емігрував до Сполучених Штатів Америки[8].
У своїй книзі «Капітан міноносця» він напише про дідуся таке:
На початку 1920-х мій дід, кремезний грецький вчитель Димітріос Ставрідіс, був виселений з Туреччини внаслідок етнічних чисток, що були спрямовані проти греків, які живуть на території Османської імперії. Він ледве врятувався в маленькому човні, перетинаючи Егейське море і прямуючи до Афін, а звідти — на острів Елліс...[9] |
У 1976 році Ставрідіс успішно закінчив Академію ВМС США, а у 1984 — навчання у школі Флетчера (школа права і дипломатії) при Університеті Тафтса, отримавши ступінь магістра, а згодом й ступінь доктора права і дипломатії.
У 1992 році закінчив Національний військовий коледж США[10][11].
Він одружений з Лорі Холл.
Після закінчення навчання в Академії ВМС США Джеймса Ставрідіса, як оперативного співробітника з експлуатацію USS Valley Forge, було направлено на есмінець USS Barry, на якому він служив з 1993 по 1995 рр. За його командування вони завершили операцію з розгортання сил на Гаїті, в Боснії, і в Перській затоці. З 1998 року він командував Destroyer Squadron 21. У 2002 році Джеймс Ставрідіс переведений в ударну групу Enterprise Carrier, яка успішно провела операцію зі звільнення Іраку. За ці заслуги йому було присвоєно звання віце-адмірала. У 2005 році Ставрідіс став старшим військовим помічником державного секретаря з оборони, а 19 жовтня 2006 року — головнокомандувачем військово-морського флоту США Південного командування в Маямі.
У липні 2009 року його призначено верховним головнокомандувачем ОЗС НАТО в Європі[12]. Ці обов'язки він виконував до 2013 року.
Також Ставрідіс перебував на службі у Керівника військово-морськими операціями США, був радником в Об'єднаному комітеті начальників штабів США, а також старшим помічником Міністра військово-морських сил США.
На початку 2011 року на підставі анонімної скарги Міністерство оборони США почало розслідування, яке стосувалось неправомірних дій Джеймса Ставрідіса, а саме: нецільового використання бюджетних коштів, використання державної посади в особистих цілях. 11 вересня 2012 року через доповідь[13] Генерального інспектора департаменнту оборони звільнений від обов'язків на час розслідування. На його захист став тоді діючий секретар ВМС США Рей Мабус, який твердив наступне:
Ставрідіс чесний офіцер і відданий державний службовець, він завжди відстоював інтереси США і ніколи не намагався використовувати свою державну посаду задля особистої вигоди.[14] |
Розслідування було закрите через недоведеність його провини.
У 2013 році він пішов у відставку. З 1 липня 2013 і до сьогодні він виконує функції декана Школи Флетчера при Університеті Тафтса[15].
Джеймс Ставрідіс автор понад 20 книг та 1000 публікацій, статей, оглядів, рецензій.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.