Loading AI tools
український галицький громадсько-політичний та освітній діяч, урядник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володимир Децикевич (нар. 29 грудня 1865, Львів — 14 квітня 1946, Гданськ (в інших джерелах 14 квітня 1949)) — український галицький громадсько-політичний та освітній діяч, урядник. Дійсний член НТШ. За фахом правник.
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Володимир Децикевич | |
---|---|
Народився | 29 грудня 1865 Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 1946 або 14 квітня 1949 Гданськ, Польська республіка |
Поховання | парафіяльний цвинтар, Сопот |
Громадянство | ЗУНР |
Національність | українець |
Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Посада | шеф департаменту, віце-намісник |
Партія | УНДО |
Народився у м. Львові.
У 1906—1916 роках — очільник Галицького департаменту МВС Австро-Угорщини (Відень). У 1916—1918 роках — віце-президент намісництва у Львові (його шеф — намісник Карл фон Гуйн).
1 листопада 1918 після полудня шеф зокрема, після підписання протоколу, передав усю владу Володимирові Децикевичу, який, у свою чергу — на основі цісарського маніфесту від 16 жовтня 1918 р. — Українській Національній Раді ЗУНР.[1]
Протягом 1920—1928 років — член галицького «Самоврядного виділу». У 1921—1925 роках — голова Кураторії українських високих шкіл у Львові, професор адміністративного права Українського таємного університету. Голова Товариства прихильників освіти (1927—1932).
У 1928—1938 роках — сенатор сейму Польщі від УНДО.
Від 1930 року — голова кураторії Українського національного музею (нині — імені митрополита Андрея Шептицького) у Львові.
Перший голова Українського католицького союзу (з 1931).
Під час московсько-більшовицької окупації 1939—1941 років уникнув репресій НКВС.
Під час гітлерівсько-німецької окупації — заступник голови Тимчасової управи Львова. У 1943 році разом з дружиною виїхав до рідні (місто Новий Торг). У 1945 році переїхав до Сопота, де писав мемуари.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.