Дефі́с (нім. Divis — «тире, сполучний знак, знак ділення», від лат. divisio — «(роз)ділення»), також ро́зділка[1], ри́ска[2] — нелітерний орфографічний знак української та багатьох інших писемностей.
Коротка інформація ‐ Пунктуація, Розділювачі ...
‐
Пунктуація |
| | | | |
апостроф | (' , ’) |
дужки |
([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩) |
двокрапка | (:) |
кома | (,) |
тире |
(‒, –, —, ―) |
три крапки |
(…, …) |
знак оклику | (!) |
крапка | (.) |
дефіс | (-, ‐) |
знак питання | (?) |
лапки |
(« », “ ”, „ “) |
крапка з комою | (;) |
Скісна риска | (/) |
Розділювачі |
пробіл |
( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) |
інтерпункт | (·) |
Основні друкарські знаки |
амперсанд | (&) |
равлик | (@) |
зірочка | (*) |
обернена скісна риска | (\) |
маркер списку | (•) |
циркумфлекс | (^) |
макрон | (¯) |
хрестик |
(†, ‡) |
символ градуса | (°) |
перевернутий знак оклику | (¡) |
перевернутий знак питання | (¿) |
октоторп | (#) |
символ номера |
(№) |
порядковий індикатор |
(º, ª) |
відсоток |
(%) |
проміле |
(‰) |
базисний пункт |
(‱) |
символ абзацу | (¶) |
штрих | (′, ″, ‴) |
символ параграфа | (§) |
тильда | (~) |
підкреслення | (_) |
вертикальна риска | (|, ¦) |
Інтелектуальна власність |
знак охорони авторського права | (©) |
символ правової охорони товарного знаку | (®) |
символ знаку обслуговування | (℠) |
знак охорони суміжних прав для фонограми | (℗) |
символ товарного знаку | (™) |
Символи валют |
символ валюти |
(¤) |
символи валют |
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ |
|
|
Закрити
Метою використання дефісів на письмі є з'єднання двох чи більше слів, які є незалежними одне від одного, але за фонетичною наближеністю складають одне поняття, не зливаючись в одне слово. Іноді дефіси використовуються для пояснення незвичних термінів. Не слід плутати дефіс та тире, бо дефіс — орфографічний знак, а тире — пунктуаційний. Також тире в українській типографіці, на відміну від дефіса, відбивається пробілами (в англомовній, наприклад, ні). Всього ж існує як мінімум чотири подібні знаки: дефіс, мінус, тире і довге тире (за збільшенням їхньої довжини при накресленні).
Використання дефіса замість тире вважається помилкою.
Правила використання дефісу в українській мові складні та мають чимало винятків. Проте завжди через дефіс пишуться:
- подвійні прізвища (Карпенко-Карий, Квітка-Основ'яненко);
- відтінки кольорів (жовто-блакитний, яскраво-фіолетовий);
- приставка "по" у прислівниках (по-перше, по-братськи);
- написання часток (ходи-но, прийшов-таки);
- власні назви із частиною "пів" (пів-України, пів-Києва);
- назви осіб за фахом (секретар-друкарка, бібліотекар-бібліограф);
- складні слова із двох уживаних слів української мови (рок-група, джаз-оркестр);
- складні слова, що передають оціночне значення (горе-мисливець, грім-баба);
- повторювані слова (далеко-далеко, рідний-рідний);
- слова, приблизні за значенням (туди-сюди, сотня-дві);
- назви рослин, де є сполучник чи дієслово (мати-й-мачуха, не-чіпай-мене);
- одиниці виміру (тонно-кілометр, людино-день).
Дефіс в англійській мові використовують у таких випадках:
- у складених словах (light-blue paint, text-only);
- у назвах чисел (one hundred twenty-three);
- під час розкладання слів на склади (syl-la-bi-fi-ca-tion);
- у складених прізвищах;
- як знак перенесення.