Loading AI tools
італійсьский журналіст і політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Давид Марія Сассолі (італ. David Sassoli; 30 травня 1956 — 11 січня 2022[8]) — італійський політик та журналіст, член Демократичної партії. Член Європейського парламенту з 2009 року[9], Голова Європейського парламенту з 3 липня 2019[10] до 11 січня 2022 року.
| Давид Сассолі | |
|---|---|
| італ. David Sassoli | |
.jpg) | |
| Голова Європейського парламенту | |
| 3 липня 2019 — 11 січня 2022 | |
| Попередник | Антоніо Таяні |
| Наступник | Роберта Мецола |
| Член Європейського парламенту від Центральної Італії[en] | |
| 14 липня 2009 — 11 січня 2022 | |
| Народився | 30 травня 1956[1][2] Флоренція, Італія[3] |
| Помер | 11 січня 2022[4][5] (65 років) Авіано, Порденоне[d], Фріулі-Венеція-Джулія, Італія[6] |
| Похований | Сутрі[7] |
| Відомий як | політик, журналіст, ведучий новин |
| Місце роботи | RAI |
| Країна | Італія |
| Alma mater | Флорентійський університет |
| Політична партія | Демократична партія |
| Підпис |  |
| davidsassoli.com | |
Народився у Флоренції 1956 року. Протягом 1970-х років вивчав політичні науки в Флорентійському університеті. Почав свою журналістську кар'єру, співпрацюючи з невеликими місцевими газетами та інформаційними агентствами, а потім перейшов до римської редакції газети «Il Giorno». 3 липня 1986 року вступив до реєстру професійних журналістів.
1992 року він став репортером новин для TG3 і тоді ж співпрацював з Мікеле Санторо для деяких телевізійних програм, як-от «Il rosso e il nero» («Червоний і чорний») і «Tempo reale» («Real Time»). 1996 року він провів програму «Cronaca in diretta» («Живе висвітлення»). Через кілька років Давид Сассолі був призначений ведучим TG1, де став одним із найбільш помітних і популярних журналістів у Італії.[11] 2007 року, коли Джанні Ріотта був призначений новим директором TG1, Сассолі став його заступником.[12]
Помер 11 січня 2022 року, похований у Римі[13].
2009 року Давид Сассолі залишив журналістику для вступу в політику, ставши членом лівоцентристської Демократичної партії (ДП), балотуючись на виборах до Європейського парламенту 2009 року в окрузі Центральна Італія. 7 червня 2009 року був обраний членом Європейського парламенту, отримавши 412 502 голосів[14] та найбільшу підтримку виборців у своєму виборчому окрузі.[15] З 2009 до 2014 року він обіймав посаду лідера Демократичної партії у парламенті.
9 жовтня 2012 року Сассолі оголосив про свою участь у праймериз лівоцентристів, що мали на меті висування єдиного кандидата у мери Риму на муніципальних виборах 2013 року. Він посів друге місце з 26 % голосів, поступившись сенатору Ігнаціо Маріно, який отримав 55 %, і випередив колишнього міністра зв'язку Паоло Джентілоні. Пізніше Маріно був обраний міським головою, перемігши правого президента Джанні Алеманно.[16]
На виборах до Європейського парламенту 2014 року Сассолі переобрався із 206 тис. голосів[17]. Демократична партія отримала 41 % голосів[18].
1 липня 2014 року Сассолі був обраний віцепрезидентом Європейського парламенту 393 голосами, що зробило його другим найбільш підтримуваним кандидатом-соціалістом.[19][20] Окрім завдань комітету, він був членом міжрегіональної групи Європейського парламенту з питань надзвичайної бідності та прав людини.[21]
На виборах до Європейського парламенту 2019 року в Італії Сассолі було переобрано до Європейського парламенту[22]. 2 липня 2019 року Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) запропонував його як нового Президента Європейського парламенту.[23] Наступного дня Сассолі був обраний президентом на виборах 345 голосами (за необхідних 334-х), замінивши на посаді Антоніо Таяні[24][25]. Він став сьомим італійцем, що обійняв цю посаду.
Був одружений з Алессандрою Вітторіні. У них двоє дітей, Джуліо та Лівія.[26] Був шанувальником футбольної команди АКФ «Фіорентина» з рідного міста.
Був активним членом Articolo 21, liberi di… («Стаття 21, вільна для …»), італійської асоціації, заснованої 27 лютого 2001 року, до якої ввійшли журналісти, письменники, директори та юристи, з метою просування конституційного принципу свободи слова.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
