![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Hyaloclastite00004.jpg/640px-Hyaloclastite00004.jpg&w=640&q=50)
Гіалокластит
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гіалокластит[1] — гірська порода, що складається з дрібних уламків вулканічного скла. Утворюється при виверженні лави у воду, внаслідок чого вона різко охолоджується і розтріскується на уламки[1][2], або при розбризкуванні лави при вибухах[3][4][5].
Цю назву запропонував швейцарський вулканолог Альфред Ріттманн[en] у 1960[6] (за іншими даними, у 1958[7]) році. Вона утворена від дав.-гр. ὕαλος (hyalos) — «скло» та κλαστός (klastós) — «розбитий»[8]. Спочатку ця назва стосувалася тільки уламків скляної кірки застиглої лави, що відлітають від неї при швидкому охолодженні. Згодом так почали називати і уламки скла, утворені при вибухових виверженнях[6]. У деяких джерелах термін використовується у вузькому значенні, в деяких — у широкому[3].
Дослідження наземних покладів гіалокластиту дає багато інформації про хід виверження та просторовий розподіл викидів. Підводних покладів це стосується в меншій мірі[3].