Loading AI tools
український фехтувальник, державний діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вади́м Ма́ркович Гутца́йт[1] (6 жовтня 1971, Київ) — Міністр молоді та спорту України (2020-2023), український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон. Президент Федерації фехтування України з 2017 по 2023 рік[2].
Вадим Гутцайт | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Президент Національного олімпійського комітету України | ||||||
Нині на посаді | ||||||
На посаді з | 17 листопада 2022 | |||||
Попередник | Сергій Бубка | |||||
Міністр молоді та спорту України | ||||||
4 березня 2020 — 9 листопада 2023 | ||||||
Президент | Володимир Зеленський | |||||
Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль | |||||
Попередник | Володимир Бородянський (як міністр культури, молоді та спорту) | |||||
Наступник | Матвій Бідний (в. о.) | |||||
Президент національної федерації фехтування України | ||||||
2017 — 2023 | ||||||
Попередник | Сергій Міщенко | |||||
Наступник | Михайло Ілляшев | |||||
Народився | 6 жовтня 1971 (53 роки) Київ | |||||
Відомий як | фехтувальник, політик | |||||
Громадянство | Україна | |||||
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України і Харківська державна академія фізичної культури | |||||
У шлюбі з | Оксана Гутцайт | |||||
Діти | Еліна Вадимівна Гутцайт, Марк Вадимович Гутцайт | |||||
Нагороди | ||||||
Народився у 1971 році в м. Києві.
У 1986-1988 роках працював інструктором по спорту, інструктором з фізичної культури та спорту (фехтування) Київської міської ради «Динамо».
З 1988-1991 роках був інструктором фізичної культури Державного комітету УРСР по фізичній культурі та спорту.
У 1991 році був спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту; спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Київського міськспорткомітету. у тому ж році, на світовому чемпіонаті з фехтування Гутцайт був третім в індивідуальному заліку, чим допоміг Об'єднаній команді завершити змагання на другому місці.
Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.
У 1992-1995 роках – спортсмен-інструктор штатної збірної команди України з фехтування Київського міськспорткомітету. В 1992 році, виступаючи в складі Об'єднаної команди він завоював командне золото.
У 1993-2002 роках – проходив військову службу у Збройних Силах України.
З 2002 року до 2010 був головним тренером збірної команди України з фехтування Держкомспорту України. У 2010 році працював генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».
У 2004 році отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», нагороджений орденами «За заслуги» III (1997), «За заслуги» II (2008), «За заслуги» І (2012) ступенів.[3]
Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді.
З 2006 по 2012 рік був помічником-консультантом на громадських засадах депутата Верховної Ради (ВР) V скликання (2006-2007 рр, №103 за списком «Партії регіонів») та VI скликання (2007-2012 рр, №132 за списком «Партії регіонів») Ельбруса Тедеєва.[4]
У 2010-2017 роках працював виконавчим директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» Державного підприємства «Об’єднання спортивно-господарських споруд»; генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа».
У 2017-2018 роках – заступник директора департаменту освіти та науки, молоді та спорту - начальник управління молоді та спорту департаменту освіти та науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З 26 червня 2018 року працював директором департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)[5].
У 2018 році був одним зі співвласників російського ТОВ «Альтаир» (СТО «Чемпіон» в Лубні під Москвою) разом з двома відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим та Станіславом Поздняковим (президент Олімпійського комітету Росії). Історія змін в російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Ільгару Мамедову – багаторічному головному тренеру збірної Росії з фехтування, який має звання полковника Збройних Сил РФ[6][7].
4 березня 2020 року був призначений на посаду Міністра молоді та спорту України[8].
З 17 листопада 2022 року — президент НОК України[9].
9 листопада 2023 року пішов у відставку з посади Міністра молоді та спорту[10][11].
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на виборах 2019 року, № 81 у списку[12].
Фігурант у кримінальній справі щодо розкрадання 2,25 млн грн державних коштів на закупівлях човнів для київських спортсменів. У справі він вказаний як директор департаменту молоді та спорту КМДА (попередня посада)[13].
Дружина — українська журналістка, радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт. Подружжя виховує доньку Еліну (2002 р.н.) і сина Марка (2010 р.н.).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.