Гриневич Антон Антонович

Антон Антонович Гриневич (3 травня 1877(1877), хутір Іванівщина, Лепельський повіт (нині Полоцький район, Білорусь) - 8 грудня 1937^[1])  — збирач білоруського музичного меласу (фольклору), видавець, педагог.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриневич.

Антон Гриневич
біл. Антон Антонавіч Грыневіч
Народився	3 травня 1877(1877-05-03) Іванівщина, Лепельський повіт (нині Полоцький район, Білорусь
Помер	8 грудня 1937(1937-12-08) (60 років) Санкт-Петербург, Росія
Діяльність	збирач народної музики, видавець, педагог
Alma mater	Дісненське міське училище
Галузь	фольклористика
Заклад	Віленська білоруська гімназія, Інститут білоруської культури, Національна академія наук Білорусі
Членство	Білоруське наукове товариство
Гриневич Антон Антонович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Дісненське міське училище. Колезький секретар у Санкт-Петербурзі, засновник «Видавництва Антона Гриневича» (1910). Учасник спільноти «Загляне сонце і в наше віконце». У 1910-1912 роках видав два томи книги «Білоруські пісні з нотами». Завідувач художньої підсекції Білнацкому (1918), Білоруського народного дому.

У Вільнюсі з 1920 р. Підтримував Білоруську драматичну майстерню. Під час перебування у Вільнюсі був заарештований дефензивою, відбув рік ув'язнення у варшавській в'язниці. Пізніше був звільнений з Віленської білоруської гімназії за неблагонадійність, знову піддавався слідству. Втік до БРСР.

Співробітники редакції «Нашої Ниви» разом з сім'єю Менке під час подорожі околицями Вільнюса. Зліва направо стоять: Антон Гриневич, Іван Луцкевич, Леон і Ольга Менке, Олександр Власов, Менке-мати, Кароль Менке-батько, Юліана та Люцик (Алойз) Менке. Весна 1915 р. З фондів БДАМЛМ.

У Мінську з 1925. Секретар музичної підсекції Інбілкульта (1925 - 1928), потім в Академії наук БРСР (1929 - 1930). Учасник етнографічних експедицій на Поліссі, в Полоцькому районі, в північних районах Білорусі.

Член видавничого товариства «Загляне сонце і в наше віконце». Видав за свій рахунок збірник «Білоруські пісні з нотами»^[2] (1910), збірка «Білоруські народні пісні з нотами» (разом з А. Зязулею, 1912), збірки поезій Я. Купали «Гусляр», «Одвічна пісня», три збірки оповідань Я. Коласа, першу книгу В. Голубка «Оповідання», збірки новел Тавруса і Гвазда.

«Дитячий пісняр». Ілюстрації Йосипа Горида

У Вільнюсі видав «Народний пісенник» (1920), «Шкільний пісняр»^[3] (1920), «Наука співу»^[4] (1923), «Білоруський дитячий пісняр» (1925). У Вільнюсі готував «Концертний пісняр»^[5], «Одноголосні, двоголосні і хорові концертні пісні». Планував видання великого музично-етнографічного збірника білоруських пісень, записаних ним у 1906-1920 рр. З 1925 р. жив у БРСР. Підготував до друку збірники «Одноголосні, двоголосні і хорові концертні пісні», «Дитячі ігри», збірник фортепіанних творів революційного змісту на тексти білоруських письменників. Збирав фольклор на Поліссі та в Подвінні.

Автор статей у білоруській періодичній пресі. У журналі «Наш край» опублікував статтю «Програма-інструкція для збирачів білоруської музично-етнографічної творчості» (1925).

Заарештований у 1933 р., помер у таборі.

В архівах Білорусі та Вільнюса зберігається до 1000 записів білоруського меласу, зібраних Гриневичем.

Оцінки

Фольклористичну і музично-пропагандистську діяльність Гриневича високо оцінили З. Бядуля^[6], композитор і знавець білоруського меласу М. Анцов.

Примітки

1. За Белсат .
2. Пісні, опубліковані в збірнику, збирав протягом 4 років сам Гриневич.
3. Музичний посібник, повністю заснований на національному пісенному матеріалі.
4. Підручник для білоруських початкових і середніх шкіл.
5. Народні пісні, гармонізовані для хору А.
6. У статті «Білоруський народна мелодія».

Література

• Крыловіч Н. П. Улюбёны ў песню // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. — Мн.: Полымя. — ISSN 0131-2669., №1, 1980. С. 14—15.
• Ліс А. С. Грыневіч Антон Антонавіч // Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. У 12 т. Т.4. Графік — Зуйка / Рэдкал.: П. У. Броўка (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1971. — 608 с.: іл., карты.. С. 56.