Гринвіч-Вілледж
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гри́нвіч-Ві́лледж (англ. Greenwich Village, МФА: [ˌgrɛnɪtʃ ˈvɪlɪdʒ]), або просто «Вілледж» (англ. village — село, селище) — квартал на заході Нижнього Мангеттена (2-й округ[en]).
Гринвіч-Вілледж США[1][2] | |
---|---|
Населений пункт | Мангеттен[1][2] |
Загальні відомості | |
Координати | 40°44′01″ пн. ш. 74°00′10″ зх. д. |
Поштові індекси | 10003, 10011, 10012 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑8398124 ·R (Мангеттен) |
На карті міста | |
Мапа | |
Гринвіч-Вілледж у Вікісховищі |
Планування
У XVII столітті, коли утворилося місто Нью-Йорк, Гринвіч-Вілледж був невеликим селищем, планування якого не мало нічого спільного з нинішнім шаховим плануванням Мангеттена. При забудові Мангеттена в Гринвіч-Вілледж було вирішено зберегти первісне планування. Багато з вулиць криві, вузькі й перетинаються під гострими кутами. На відміну від багатьох вулиць Нью-Йорка більшість вулиць Гринвіч-Вілледж мають власні назви, а не номери. Нечисленні нумеровані вулиці одержали номери не за традиційною мангеттенською нумерацією. Наприклад, 4-та вулиця перетинає 10-ту, 11-ту, 12-ту та 13-ту (в решті Мангеттена всі нумеровані вулиці паралельні).
Історія
До заснування селища на його місці були заболочені плавні. У XVI столітті індіанці називали цю місцевість «Сапоканікан» («тютюнове поле»). 1630 року голландці заснували тут поселення «Нортвейк» (Noortwyck). 1664 року, після захоплення англійцями Нового Амстердама, Гринвіч-Вілледж став швидко розростатися. Офіційно він став селищем з 1712 року, а з 1713 року дістав назву «Гринвіч-Вілледж». Після епідемії жовтої гарячки 1822 року багато жителів Нью-Йорка перебралися до Гринвіч-Вілледж.
З початку XX століття Гринвіч-Вілледж став притулком для людей богеми і радикальних політичних діячів (серед них найвідоміші — драматург Юджин О'Ніл, танцівниця Ісідора Дункан, поетеса Една Сент-Вінсент Міллей, журналіст Джон Рід). Художник Марсель Дюшан та його друзі запускали з вершини арки на Вашингтон-сквер (центральна площа району) повітряні кулі й проголошували «Незалежну Республіку Гринвіч-Вілледж». У 1950-ті роки Гринвіч-Вілледж став одним з центрів руху біт-покоління (Джек Керуак, Аллен Гінзберг, Вільям Барроуз, Ділан Томас), фолк-рок (The Mamas & the Papas, Боб Ділан, Simon and Garfunkel). Цей район відомий антивоєнними[en] та пацифістськими акціями. Гринвіч-Вілледж відіграв важливу роль у русі за права сексуальних меншин: тут знаходяться знамениті Кристофер-стріт та Стоунволл-інн — центр «стоунволлського повстання» 1969 року.
Сьогодення
Нині богемне життя відійшло в минуле: художники залишають Гринвіч-Вілледж через високі ціни на житло й перебираються в Бруклін, Лонг-Айленд-Сіті, Квінз, Нью-Джерсі. Проте жителі Гринвіч-Вілледж, як і раніше, відрізняються своїм ліберальним способом життя та пишаються своєю історією, називаючи іноді весь Нью-Йорк північніше 14-ї вулиці «сільською місцевістю» (upstate). Тут розташовані будинки багатьох знаменитостей, таких як Джуліанн Мур, Лів Тайлер, Ума Турман, тут багато років жив і помер Філіп Сеймур Гоффман.
У Гринвіч-Вілледж розташовано декілька вищих навчальних закладів, зокрема головний кампус Нью-Йоркського університету, Нова школа, низка єврейських навчальних закладів.
Гринвіч-Вілледж — зелений район. У його центрі — відомий парк на Вашингтон-сквер, навколо якого розташовані навчальні корпуси Нью-Йоркського університету. У районі багато маленьких скверів, а також численні спортивні майданчики, на одному з яких традиційно проходять загальноміські змагання зі стрітболу.
У Вілледжі знайшли притулок багато не-бродвейських (Off-Broadway та Off-Off-Broadway) театрів, джаз-клубів, комедійних клубів. Тут виступає Оркестр Гринвіч-Вілледж.
Персоналії
- Роберт де Ніро (* 1943) — американський кіноактор, режисер, продюсер.
Галерея
- Будинок на Крістофер-Стріт
- Будинок «Друзів» — 90 Bedford Street, Зима 2006—2007
- Крістофер-парк
- Один з комедійних клубів
Література
- Joyce Gold, From Trout Stream to Bohemia: a walking guide to Greenwich Village history, 1988.
- Greenwich Village [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.], by Anna Alice Chapin, 1919, Project Gutenberg
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.