Гребля Вайонт

Гребля Вайонт — аркова бетонна гребля поруч з горою Монте Ток на річці Вайонт, притоці річки П'яве в провінції Беллуно на півночі Італії, побудована в 1961 р., в основному, для вироблення електроенергії (ГЕС Соверцене).

Гребля Вайонт, сучасний вигляд. З цього ракурсу видно верхні 60-70 м бетонної кладки греблі. При аварії 1963 р. шар переливу води доходив до верхньої частини фотографії.

Характеристики греблі

Гребля Вайонт має висоту 261,6 м, довжину по гребеню 190 м, ширину по підставі 23 м і ширину по гребеню, рівну 3,9 м, за що вважається однією з найбільш «витончених» гребель в світі.

За початковим проектом, утворене греблею водосховище повинно було мати обсяг 0,169 км ³, після катастрофи 1963 року не заповнено, значна частина первісного водойми заповнена матеріалом зсуву, що стався при аварії.

Катастрофа 1963 року

Постійний зсув (місцями, до 30 см/добу) вдавалося зупиняти шляхом скидання води з греблі, рівень вод спадав і рух зупинялося. Гірничі інженери, які обстежили зсув, не врахували той важливий факт, що камінь в масі гірських порід був з прошарками глини, яка діяла як мастило і сприяла рухові.

Для прогнозування наслідків можливих катастроф, проводилося моделювання процесу обвалення, що виявило не небезпечні наслідки. Висота хвилі, при моделюванні була спрогнозована висотою в 20-25 м. Безпосередньо перед катастрофою, рівень води у водосховищі був скинутий на 25 метрів. Ніхто не турбувався про можливу небезпеку, всі були впевнені в передбачених результатах.

9 жовтня 1963 р. близько 22:35 за Гринвічем тут відбулася одна з найбільших аварій в історії гідротехнічного будівництва, що забрала життя, за різними оцінками, від 2 до 3 тисяч осіб. У чашу водосховища за 45 с обрушився величезний гірський масив довжиною 2 км, площею 2 км² і об'ємом близько 0,2-0,3 км³, який до цього перебував у стані незначної рухливості. Чаша водосховища виявилася заповненою гірською породою до висоти 175 м над рівнем води. Зсув викликав перелив води через гребінь греблі об'ємом понад 50 млн м³ шаром 150–250 м (за різними джерелами). Водяний вал, що пройшов зі швидкістю 8-12 м/с по нижчих територіях, мав висоту до 90 м. Крім людських жертв, було зруйновано кілька сіл і селищ, хоча з моменту виникнення зсуву до повного руйнування об'єктів в нижньому б'єфі пройшло всього 7 хвилин.

Основними причинами, послужили початку обвалу, вважаються^[1]:

• Підняття горизонту ґрунтових вод в долині, викликане будівництвом греблі;
• Тривалі дощі влітку 1963 року.

Гребля встояла, хоча і витримала навантаження, що в кілька разів перевищує розрахункове. На рівні гребеня було змито лише близько метра бетону.

Примітки

1. Vaiont dam dasater [Архівовано 13 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.).

Див. також

• Сарезьке озеро
• Гребля Мальпассе
• Секунди до катастрофи (сезон 5, епізод 3)

Література і джерела

• Т. Уолтхэм. Катастрофы: неистовая Земля. Пер с англ. — Л.: «Недра», 1982. — 223 с.
• D. Petley. The Vajont (Vaiont) landslide (англ.).
• Vaiont Dam, Italy (англ.).
• Л. П. Папырин. Сарезская катастрофа: геофизический прогноз [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.].
• Т. Исмоилов. Рогун: Когда синица сдохла, а журавль улетел.