Горст Бінек

Горст Бінек (нім. Horst Bienek; 7 травня 1930, Гливиці^[3], Сілезія — 7 грудня 1990, Мюнхен) — німецький поет, прозаїк, драматург. В'язень російських концтаборів.

Горст Бінек нім. Horst Bienek
Пам'ятна дошка на будинку Горста Бінека в Гливицях
Народився	7 травня 1930(1930-05-07) Гливиці
Помер	7 грудня 1990(1990-12-07) (60 років) Мюнхен ·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd
Поховання	Оттобрунн
Країна	Німеччина[1]  ФРН[2]  Республіка Польща[1]
Діяльність	Прозаїк, поет
Мова творів	німецька
Роки активності	з 1957
Magnum opus	Bakunin: An Inventiond
Членство	Німецька академія мови і поезії, PEN Centre Germanyd і Баварська академія витончених мистецтв
Премії	премія Неллі Закс (1981)
Горст Бінек у Вікісховищі

|Lib=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бінек.

Життєпис

Народився в Сілезії в німецькомовній сім'ї. 1945 переїхав в Російську зону окупації Німеччини, оскільки німецьку мову і німецькомовна преса в окупованій Сілезії були заборонені сталіністами. Деякий час проживав у Потсдамі. Навчався театральному мистецтву в східному Берліні у Бертольта Брехта. У 1951 році був заарештований співробітниками державної безпеки НДР як антирадянський елемент і за звинуваченням у шпигунстві засуджений на 25 років воркутинських таборів. У 1955 році амністований, оселився в ФРН. Працював на радіо, в журналах і видавництвах. З 1968 року займався тільки літературою.

Пам'ятна дошка на будинкі Хорста Бінека в Німеччині

Помер від СНІДу^[4]. Похований на Парковому кладовищі в Оттобрунні.

Творчість

Найбільш відомий романною тетралогією, присвяченій Сілезії: її склали романи Перша полька (1975), Вересневе світло (1977), Час без дзвонів (1979), Земля і вогонь (1982). Поет, автор автобіографічної прози, радіоп'єс, есе про сучасних письменників (Борхес, Еліас Канетті, Солженіцин та ін.).

Автор творів

• Traumbuch eines Gefangenen (1957)
• Nachtstücke (1959)
• Дитинство в Гливицях / Gleiwitzer Kindheit (1965)
• Werkstattgespräche mit Schriftstellern (1962)
• Мета / Die Zelle (1968, екранізований автором, німецька кінопремія новому режиссеру, 1971)
• Bakunin. Eine Invention (1972)
• Solschenizyn und andere Aufsätze (1972)
• Die Zeit danach (1974)
• Гливиці. Хроніка нижньої Силезії в чотирьох романах/ Gleiwitz. Eine oberschlesische Chronik in vier Romanen
  • Die erste Polka (1975)^[5]
  • Septemberlicht (1977)
  • Zeit ohne Glocken (1979)
  • Erde und Feuer (1982)
• Gleiwitzer Kindheit. Gedichte aus 20 Jahren (1976)
• Beschreibung einer Provinz. Aufzeichnungen, Materialien, Dokumente (1983)
• Königswald oder die letzte Geschichte (1984)
• Сліпець в бібліотеці/ Der Blinde in der Bibliothek (1986)
• Das allmähliche Ersticken von Schreien (1987)
• Мандрівка в дитинство/ Reise in die Kindheit (1988)
• Birken und Hochöfen. Eine Kindheit in Oberschlesien (1990)^[6]

Нагороди та відзнаки

Лауреат численних національних премій, включаючи премію Неллі Закс (1981). Член Баварської академії витончених мистецтв (1990). Ряд творів БІНЕК екранізовані. У 1991 в ФРН заснована інтернаціональна поетична премія його імені, першим її був удостоєний Джон Ешбері. У Гливицях ім'ям письменника названа вулиця, а будинок, де він народився, відзначений пам'ятною дошкою.

Література

• Horst Bienek: Aufsätze, Materialien, Bibliographie/ Tilman Urbach, Hrsg. München: C. Hanser, 1990

Примітки

1. Catalog of the German National Library

   d:Track:Q23833686
2. Evidence zájmových osob StB

   d:Track:Q104900509
3. Ґляйвіц.
4. До цього дня, коли президент Рейган виголосив свою першу промову про епідемію СНІДу, захворювання було діагностовано у 36 058 американців, 20 849 померли. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
5. Перша полька. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
6. «Horst Bienek 1930—1990, pamięci Gliwiczanina». Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 8 червня 2016.

Посилання

• Бінек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Горст Бінек на сайті IMDb (англ.)
• Вірші Бінека в Журнальній залі [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Вірші [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пер. Евген Вітковський) (рос.)