Головні́ або основні́ ро́зміри корабля́ (судна)— сукупність конструктивних, розрахункових, найбільших та габаритних лінійних розмірівсудна[1], що визначаються паралельно до основних координатних площин та характеризують довжину (L), ширину (В), осадку (Т) і висоту борту (Н).
Головні розміри визначають морехідні якості корабля (судна) і можливість його проведення у вузьких місцях (каналах, бухтах, протоках), шлюзах та на мілководді, а також, визначає можливість розташування на стапелі чи у корабельному доку.
Основні поняття, що використовуються далі обумовлюються ДСТУ 2355-94[1].
Носовий перпендикуляр— вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через точку перетину переднього краю форштевня з літньою вантажною ватерлінією або через крайню носову точку конструктивної ватерлінії корабля.
Кормовий перпендикуляр— вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через крайню кормову точку конструктивної ватерлінії; для суден— вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через точку перетину площини літньої вантажної ватерлінії з кормовим краєм рудерпоста чи віссю балера стерна.
Конструктивна ватерлінія (КВЛ або англ.DWL)— ватерлінія, яку беруть за основу побудови теоретичного кресленика і яка відповідає одержаній попереднім розрахунком повній водотоннажності судна та нормальній водотоннажності корабля.
Верхня палуба— найвища палуба, безперервна на усій довжині.
Довжина
Довжина між перпендикулярами (Lpp)— відстань між носовим і кормовим перпендикулярами.
Довжина по конструктивній ватерлінії (Lwl)— відстань між точками перетину носової і кормової частин конструктивної ватерлінії з діаметральною площиною.
Довжина по діючій ватерлінії— відстань між точками перетину носової і кормової частин діючої ватерлінії з діаметральною площиною судна.
Довжина по розрахунковій ватерлінії— відстань між точками перетину носової і кормової частин розрахункової ватерлінії з діаметральною площиною.
Довжина по літній вантажній лінії— відстань між точками перерізу носової і кормової частин літньої вантажної ватерлінії з діаметральною площиною.
Найбільша довжина (Lmax)— відстань, виміряна у горизонтальній площині між крайніми точками теоретичної поверхні корпусу судна у носовій і кормовій частинах.
Габаритна довжина (Loa)— відстань, виміряна у горизонтальній площині між крайніми точками носової і кормової кінцевих частин корпусу з урахуванням частин, які постійно стримлять.
Для підводних човнів додатково використовуються поняття[2]:
Довжина непроникного корпусу підводного човна— відстань між кінцевими поперечними перебірками (найчастіше кінцевих цистерн головного баласту).
Довжина міцного корпусу— відстань між крайніми точками кінцевих перебірок міцного корпусу.
Ширина
Ширина корабля— відстань між різними конструктивними точками корабля, розташованими на його правому і лівому бортах. Розрізняють найбільшу ширину, ширину по конструктивній ватерлінії, ширину по розрахунковій ватерлінії, ширину на мідель-шпангоуті, ширину по діючій ватерлінії, габаритну ширину[1] та ширину по стабілізаторах (для підводних човнів)[2]:
Найбільша ширина— Найбільша відстань, виміряна перпендикулярно до діаметральної площини між крайніми точками теоретичної поверхні корпусу судна
Ширина по конструктивній ватерлінії— найбільша ширина конструктивної ватерлінії судна.
Ширина по розрахунковій ватерлінії— найбільша ширина розрахункової ватерлінії судна
Ширина на мідельшпангоуті (B)— ширина конструктивної ватерлінії на мідель-шпангоуті
Ширина по діючій ватерлінії— найбільша ширина діючої ватерлінії судна
Габаритна ширина (Bmax)— найбільша ширина корпусу з урахуванням частин, які постійно стримлять.
Під шириною підводного човна по стабілізаторах мають на увазі розмах стабілізаторів підводного човна між крайніми точками стабілізаторів[2].
Осадка у середній частині судна або просто осадка (T)— вертикальна відстань, виміряна між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією на мідель-шпангоуті судна[1].
Розрізняють осадку носом, кормою і середню осадку:
Кормова осадка (Tк)— вертикальна відстань, виміряна на кормовому перпендикулярі між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією.
Носова осадка (Tн)— вертикальна відстань, виміряна між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією на носовому перпендикулярі.
Середня осадка— середнє арифметичне значення кормової і носової осадки.
Крім того розрізняють осадки відносно інших видів ватерлінії крім розрахункової[1]:
Осадка по діючу ватерлінію— вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини діючої ватерлінії судна.
Осадка по конструктивну ватерлінію— вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини конструктивної ватерлінії судна.
Осадка по літню вантажну ватерлінію— вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини літньої вантажної ватерлінії.
Висота борту
Висота борту (H)— вертикальна відстань, виміряна в площині мідель-шпангоута від основної площини до бортової лінії верхньої палуби судна— лінії перетину теоретичних поверхонь борту і верхньої палуби або їх продовження при заокругленому сполученні палуби з бортом[1].
Для підводного човна висота борту визначається як відстань по вертикалі між крайніми точками зовнішнього корпусу в районі мідель-шпангоута, але без вказування висоти огорожі рубки[2].
Різниця між висотою борту Н і осадкою Т визначає висоту F надводного борту судна. Мінімальна висота надводного борту регламентується Міжнародними правилами про вантажну марку або за умовами забезпечення непотоплюваності. Її значення наносять на борту судна у вигляді вантажної марки.
Співвідношення головних розмірів дають уявлення про форму корпусу судна і про його потенційні можливості щодо забезпечення деяких важливих експлуатаційних якостей. Наприклад, збільшення відношення L/B сприяє поліпшенню ходових якостей судна. Однак це справедливо лише для водотоннажних суден, для суден на підводних крилах та суден на повітряній подушці вигіднішими є малі значення L/B.
Відношення L/H визначає умови загальної поздовжньої міцності судна. У суден з малими значеннями L/H легше забезпечити поздовжню міцність і домогтися мінімальної маси корпусних конструкцій. Тому правила побудови суден можуть обмежувати верхні допустимі значення L/H.
Великі значення відношень В/Т підвищують остійність судна, але ускладнюють досягнення плавної хитавиці. Співвідношення Н/Т впливає на непотоплюваність і вантажомісткість судна, забезпечення яких полегшується при збільшенні цього відношення. Відношення L/T характеризує повороткість судна, яка покращується із зменшенням цього відношення.
Военно-морской словарь / Гл. ред. В.Н.Чернавин— М.: Воениздат, 1990.— 511 с.
Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник] / О.В.Бондаренко, О.І.Кротов, Л.О.Матвєєв, С.О.Прокудін.— Миколаїв: УДМТУ, 2003.— Ч. 1.— 72 с.
Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С.В.Донцов.— Одесса: Феникс, 2007.— 142 с.
Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник/ В.Г.Сизов.— Одесса: Феникс, М.: ТрансЛит, 2008.— 464 с.
Военно-морской словарь / Гл. Ред. В.Н.Чернавин— М.: Воениздат, 1990.— 511 с.— ISBN 5-203-00174-X
ДСТУ 2337-94 Елементи металевого корпусу надводних кораблів і суден конструктивні. Терміни та визначення.
ГОСТ 2.419-68 ЕСКД. Правила выполнения документации при плазовом методе производства.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.