Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Герман Вілленвей (20 липня 1885 — 27 вересня 1959), народжений як Герман Теодор Портас, був одним із найвидатніших норвезьких поетів XX століття. За своє життя він видав 44 книжки власної поезії, а також відомий перекладами Вільяма Шекспіра, Ернеста Хемінгуея та Генріха Гейне. Був одружений з письменницею Гіскен Вілленві[4].
Герман Вілленвей | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 липня 1885[1][2][…] Недре Ейкерd, Бускеру, Норвегія | |||
Помер | 27 вересня 1959[1][2][…] (74 роки) Ларвік, Вестфолл, Норвегія | |||
Поховання | Спаський цвинтар (Осло) | |||
Країна | Норвегія | |||
Діяльність | перекладач, письменник, поет | |||
Сфера роботи | література[3] і поезія[3] | |||
У шлюбі з | Gisken Wildenveyd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Герман Вілленвей у Вікісховищі | ||||
Вілленвей народився у Мендалені в Недре-Айкері, поблизу міста Драммен у Бускерюді, Норвегія. Він був сином Лауріца Портоса та Ганни Крістін Ґросволль. Він народився поза шлюбом. Його мати залишилася неодруженою, а батько одружився з її молодшою сестрою. Дім його дитинства, від якого він отримав своє прізвище при народженні, називався Портосен[5][6].
У 1904 році він емігрував до США, але влітку 1906 року повернувся до Норвегії. 28 червня 1904 року данський пасажирський лайнер SS Norge сів на мілину на шхери Гасселвуд-Рок, неподалік від Рокола, на рифі Гелен у Північній Атлантиці. Згідно з повним звітом Себака, остаточне число загиблих становило 635 осіб, серед них 225 громадян Норвегії. 160 тих, хто вижив, провели до восьми днів у відкритих рятувальних човнах, перш ніж їх врятували. Ще кілька людей померли невдовзі після порятунку у результаті впливу стихії та пиття солоної води. Герман Вільденвей був серед тих, хто вижив[7][8].
У 1912 році він одружився з дев'ятнадцятирічною Йонетт Крамер Андреассен (пізніше відомою як Гіскен Вілленвей). Їхнє спільне прізвище змінили на Вілленвей за декларацією 1929 року. З 1913 до 1922 рік подружжя проживало у Копенгагені, хоча він проводив більшу частину свого часу в Християнії (нині Осло)[9][10].
Проживши кілька років в Осло та Копенгагені, у 1923 році подружжя оселилося у маленькому прибережному містечку Ставерн, де вони побудували свій будинок Гергісгейм у 1927 році. Там пара прожила до кінця життя. У 1935 році його нагородили Gyldendal's Endowment. У 1955 році, за чотири роки до смерті, він став командором Королівського ордена Святого Олафа за заслуги в його письменницькій діяльності. Він помер у своєму рідному місті Ставерн. Його поховали на Спаському цвинтарі в Осло[11].
Сьогодні будинок його дитинства, Портосен в Мендалені, є музеєм, присвяченим його життю та творчості. «Portåsen, Wildenveys rike» — це культурний центр, місце зустрічі та місце для місцевих, регіональних і національних митців. Там знаходиться нещодавно відремонтований будинок та господарські будівлі. «Stiftelsen Portåsen» — це організація, яка працює над його розвитком і співпрацює з Музеєм Бускеруда (Buskerudmuseet), фондом для збереження культурної спадщини у Бускеруді[12][13].
Товариство Вілленвея (Wildenvey-selskapet) щорічно вручає поетичну премію Германа Вілленвея (Herman Wildenveys Poesipris). Нагорода вручається щороку 20 липня, у річницю дня його народження. Захід проводиться в його будинку у Ставерні. Проєкт дизайну нагороди створив скульптор Ернульф Баст. Премія присуджується особі чи установі, які сприяли розвитку інтересу до поезії Германа Вілленвея[14][15].
У дужках показано прямі переклади норвезьких назв .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.