Герда Борман

Герда Борман, уроджена Бух (нім. Gerda Bormann (Buch); 23 жовтня 1909, Констанц — 23 березня 1946, Мерано, Південний Тіроль) — дочка голови Вищого партійного суду НСДАП Вальтера Буха і дружина одного з лідерів Третього Рейху Мартіна Бормана. Член НСДАП, висунула ідею полігамного «вимушеного шлюбу» в інтересах держави.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борман.

Герда Борман
нім. Gerda Bormann
Ім'я при народженні	нім. Gerda Buch[1]
Народилася	23 жовтня 1909(1909-10-23)[1] Констанц, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Померла	23 березня 1946(1946-03-23)[1] (36 років) Мерано, Провінція Больцано, Venezia Tridentinad, Королівство Італія[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	вихователька
Знання мов	німецька
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько	Вальтер Бух
Родичі	Альберт Борман
У шлюбі з	Мартін Борман[1]
Діти (10)	Martin Adolf Bormannd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Герда — старша дитина в сім'ї батьків Вальтера і Ельзи Бух. Після закінчення Першої світової війни її батько зблизився з націонал-соціалістами і зробив успішну кар'єру, ставши головою Вищого партійного суду НСДАП, що зіграло вирішальну роль у долі його дочки. У батьківському домі Герда отримала суперечливе виховання: з одного боку, батьки строго дотримувалися протестантського віросповідання, з іншого боку, з гордістю вселяли дітям ідеї націонал-соціалізму.

У 19 років Герда познайомилася з судимим за нанесення тілесних ушкоджень членом НСДАП Мартіном Борманом. Зростом нижчий дівчини на голову, він не сприймав серйозно симпатії Герди, але в квітні 1929 року офіційно попросив у Вальтера Буха руки його дочки. Бух дав свою згоду на шлюб дочки з великим небажанням. У тому ж році Герда Борман вступила в НСДАП. Весілля Герди і Мартіна Бормана відбулася 2 вересня 1929 року, свідками виступили Адольф Гітлер і Рудольф Гесс.

Навіть в партійних колах стосунки подружжя викликали подив: варто було Борману свиснути, і Герда була тут як тут, аж ніяк не страждаючи при цьому ні від такого ставлення до себе, ні від того, що чоловік зваблював жінок практично в її присутності. Проте, судячи з листування між подружжям, їх пов'язували дійсно міцні почуття.

Коли роман Мартіна Бормана з актрисою Манею Беренс став надбанням громадськості, всупереч загальним очікуванням Герда Борман не влаштувала скандал і не просто закрила на це очі, а навпаки — дала на нього свою згоду і всіляко підтримувала чоловіка. У своїх листах до дружини Мартін Борман оповідав про свою зраду, а Герда давала йому свої поради.

Герду Борман хвилювало питання людських втрат у військових умовах і майбутнє німецького народу. Вона була переконана, що націонал-соціалізму необхідна радикально нова організація суспільства. Вона міркувала над можливостями скасування моногамії і впровадження ідеї вимушеного шлюбу. У лютому 1944 року Герда Борман виступила із закликом до співгромадян в інтересах суспільства вступати в кілька шлюбів одночасно. На її думку, кожен член суспільства чоловічої статі повинен користуватися законним правом вступати в кілька шлюбів. Незаконні дружини повинні були жити в таких же умовах, що і законні, і чоловік був зобов'язаний їх відвідувати один раз на два тижні. Позашлюбні діти повинні мати рівні права з народженими у шлюбі, а про поняття «подружня зрада» слід забути. Законопроєкти 1943 року передбачали норми, які зобов'язували кожну німецьку дружину народити від чоловіка чотирьох дітей, а після досягнення цієї кількості чоловік мав право заводити дітей з іншими жінками.

Незадовго до краху Третього Рейху Герда втекла в Південний Тіроль. Через кілька тижнів її доставили у військовий шпиталь, де їй була діагностована карцинома. 23 березня 1946 року Герда Борман померла, але не від раку, а від отруєння ртуттю, що використовувалася в курсі хіміотерапії.

Діти

У подружжя Борманом народилося десятеро дітей, з яких вижило дев'ять:

• Мартін Адольф Борман (14 квітня 1930 — 11 березня 2013) — названий на честь батька і хрещеного батька — Адольфа Гітлера;
• Ільза Борман (9 июля 1931—1958; вцілілий близнюк, названа в честь хрещеної Ільзи Гесс, після перельоту Рудольфа Гесса до Англії ім'я було змінене на Айке)
• Ірмгард Борман (нар. 25 липня 1933)
• Рудольф Гергард Борман (нар. 31 серпня 1934; названий на честь Рудольфа Гесса, згодом у 1941 році ім'я було змінене на Гельмут)
• Генріх Гуго Борман (нар. 13 червня 1936; названий в честь свого хрещеного батька Генріха Гіммлера)
• Єва Ута Борман (нар. 4 Серпень 1938: названа не на честь Єви Браун, з якою Мартін Борман не ладнав)
• Герда Борман (нар 23 жовтня)
• Фред Гартмут Борман (нар. 4 березня 1942)
• Фолькер Борман (18 сентября 1943—1946)

Після смерті Герди діти Борманів залишилися зі священиком Теодором Шміцем, який їх усиновив.

Нагороди

• Почесний хрест німецької матері в золоті

Література

• Anna Maria Sigmund: Die Frauen der Nazis. Verlag Carl Ueberreuter, Wien 2000, ISBN 3-8000-3777-7 und Heyne-Verlag, München 2005, ISBN 3-453-60016-9.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #101270209X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578