![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Jib_vs_genoa.svg/languk-640px-Jib_vs_genoa.svg.png&w=640&q=50)
Генуя (вітрило)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ге́нуя — великий широкий стаксель зі шкотовим кутом, що далеко заходить назад за щоглу[1]. Використовується на однощоглових шлюпах та на двощоглових суднах, таких як йоли і кечі. Велика площа дозволяє розвинути значну швидкість на легких і помірних вітрах, при сильному вітрі його замінюють на звичайний стаксель, часто зі спінакером. На яхті може бути кілька генуй, що позначаються номерами (№ 1, № 2 тощо). При цьому чим більше номер, тим генуя має міцнішу тканину, більш плоску форму і меншу площу.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Jib_vs_genoa.svg/640px-Jib_vs_genoa.svg.png)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/Schema-genois-enrouleur.jpg/320px-Schema-genois-enrouleur.jpg)
Вітрило такого крою вперше використав бл. 1926 року шведський моряк і судновласник Свен Сален (1890—1969) на своїй 6-метровій яхті R-класу «May-Be», у Коппа-дель-Тіррено в Генуї, звідки й походить його назва. Генуя була успішно використана Саленом у перегонах Золотого Кубка Скандинавії 1927 року в Ойстер-Бей.
- Види генуй
- гоустер (англ. ghoster) — дуже легка генуя для найслабших вітрів;
- дрифтер — легка генуя для слабких вітрів (до 2 балів);
- ричер — генуя з винесеним над палубою галсовим кутом для ходу повними курсами (60-120°) і при силі вітру до 6 балів.
Окрім того, застосовують генакер — вітрило, що поєднує в собі ознаки генуї і спінакера.