Гарпеджі, або гарпеджи (англ. harpejji) — електронний струнний музичний інструмент, який розробив 2007 року Тім Мікс (англ. Tim Meeks), засновник компанії Marcodi Musical Products[1], та який є нащадком розробленого у 1980-х інструмента StarrBoard[en][2]. Інструмент спрямований на подолання розриву у звучанні й техніці гри на фортепіано та гітарі. З іншої сторони, гарпеджі є гібридом двох інструментів: акордеона та педальної сталевої гітари. Зовнішньо інструмент нагадує цитру.
Класифікація | електричні музичні інструменти |
---|---|
Подібні інструменти | гітара, фортепіано |
Гарпеджі у Вікісховищі |
Різновиди
Загалом розрізняють два види гарпеджі: на чотири октави (16-струнний) та на п'ять октав (24-струнний). Першу модель гарпеджі, 24-струнну D1, випускали з січня 2008 року[3] по травень 2010 року. Згодом вона була замінена вдосконаленою моделлю K24, яка також мала 24 струни. K24 отримала зрозуміліше маркування грифу, покращену внутрішню електроніку. Окрім цього, корпус інструмента був виготовлений з бамбука (а не клена). У січні 2011 року була представлена перша 16-струнна модель із 4-октавним діапазоном (від До великої октави до До 3-ї октави) – G16. Розробками останніх років компанії Marcodi Musical Products є 3-октавні моделі U12.
Техніка гри та маркування грифу
Для гри на інструменті переважно використовують техніку тепінґу — притискання струн до панелі. Гарпеджі відрізняється від інших тепінґових інструментів (приміром стік Чепмена Емметта), своїм розташуванням до виконавця. Інструмент розташовують на підставці подібно клавіатурі й перпендикулярно до виконавця. Гарпеджі дозволяє музикантові використовувати всі десять пальців, а одна рука здатна охоплювати відразу дві октави.
Як і будь-який струнний інструмент, гарпеджі має гарні виразні можливості: наприклад, на ньому можна виконувати трелі, вібрато, бенди тощо. Через невелику кількість інструментів і цінову політику виробника (вартість одного інструмента починається від 2500 $) гарпеджі поки що не має широкого поширення серед музикантів і, як наслідок, для цього інструмента на цей час єдина методика викладання не є розроблена.
Гриф інструмента має специфічне маркування, яке складається з чорних та білих ладків. Білі позначають неальтеровані ноти у строї До: наприклад, Фа, Соль, Ля. Чорні, навпаки, альтеровані: наприклад, Фа-дієз, Соль-дієз, Сі-бемоль. Інструмент побудований таким чином, що коли виконавець рухає палець у горизонтальному напрямку (перпендикулярно струнам), то отримає цілотоному ступеницю, тобто звукоряд C—D—E—Fis—Gis—Ais/B—C. При рухові вздовж струн (вертикально) гравець отримає хроматичну гаму C—Cis—D—Dis—...—B—H—C. Завдяки особливостям розташування нот на грифі будь-який тризвук чи септакорд може бути виконаний багатьма комбінаціями пальців навіть за умови використання музикантом лишень однієї руки[4].
Виконавці та записи
Джим Данекер був одним із перших гравців на гарпеджі і тих, хто з'явився з інструментом на публіці. Перший комерційний запис на гарпеджі зробив був Джордан Рудес для саундтреку до відеоігри God of War III. Рудес також використовував гарпеджі, граючи в гурті Dream Theatre. Стіві Вандер зіграв свою хітову пісню «Superstition» на 16-струнному гарпеджі на премії Billboard Music Awards 2012 року[5] і пізніше використовував інструмент на своїх останніх концертах, наприклад, на виступі A Charlottesville 24 вересня 2017 року. Разом із гуртом Dave Matthews Band Стіві Вандер виконав три пісні з інструментом[6].
Двічі володар премій «Ґреммі» та «Оскар» Алла Ракха Рахман використовував інструмент Continuum у кількох своїх записах і живих шоу. У його пісні «If I rise» із фільму «127 годин», яку було номіновано на «Оскар», прозвучав гарпеджі[7]. У початковому епізоді 3-го сезону Coke Studio він зіграв на гарпеджі у двох піснях: «Ennile Maha Oliyo»[8] та «Jagao Mere Des»[9].
У спільному музичному проєкті гурту Walk Off The Earth та канадського співака Скотта Гельмана — у пісні «Can't Feel My Face» — можна бачити незвичне використання гарпеджі (на одному інструменті одночасно грали чотири людини)[10].
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.