Loading AI tools
американський театральний продюсер і режисер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гарольд Сміт «Гал» Прінс (англ. Harold Smith «Hal» Prince; нар. 30 січня 1928, Нью-Йорк, США — пом. 31 липня 2019) — американський театральний продюсер і режисер, який здобув популярність завдяки постановці багатьох знаменитих бродвейських мюзиклів другої половини XX століття. Він отримав 21 премію «Тоні» (у тому числі 8 за найкращу режисуру мюзиклу, 8 за кращий мюзикл, 2 за найкращу постановку мюзиклу та 3 спеціальних нагороди), що було абсолютним рекордом на момент отримання останньої в 2006 році.
Гарольд Прінс | |
---|---|
англ. Harold Prince | |
Народився | 30 січня 1928[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3][4] |
Помер | 31 липня 2019[5][3][4] (91 рік) Рейк'явік, Ісландія[3] |
Країна | США |
Діяльність | кінорежисер, підприємець, театральний режисер, музичний режисер, продюсер театру, режисер, продюсер |
Галузь | мюзикл[6] |
Alma mater | Пенсільванський університет і Dwight Schoold |
Знання мов | англійська[7][6] |
Роки активності | з 1955 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0697660 |
Народився в Нью-Йорку і був усиновлений родиною Мілтона Прінса, брокера фондової біржі, і Бланш Стерн. Після закінчення Дуайт школи в Нью-Йорку, у віці 16 років Гарольд вступив до Пенсильванського університету, де він вивчав гуманітарні дисципліни протягом наступних трьох років. Після закінчення університету Гарольд служив два роки в армії США на території післявоєнної Німеччини[8].
У 1950 році Прінс почав роботу в театрі на посаді асистента помічника режисера під керівництвом відомого театрального продюсера Джорджа Еббота. На цій посаді Гарольд взяв участь у постановці двох мюзиклів, Квитки, будь ласка! (1950) та Назвіть мене мадам (1950). Після повернення з армії він брав участь у постановці мюзиклу Чудове місто в 1953 році, який був відзначений п'ятьма нагородами Тоні.
У 1954 році Гарольд вперше виступає як співпродюсера п'єси Піжамна гра, яка принесла йому першу статуетку «Тоні» за найкращий мюзикл у 1955 році. Наступна робота Гарольда над постановкою бродвейського шоу Кляті янкі як співпродюсера також була відзначена нагородою за найкращий мюзикл в 1956 році. У наступні кілька років Гарольд бере участь у постановці ще кількох п'єс. Постановка Фіорелло! завоювала для Гала чергову нагороду за найкращий мюзикл в 1960 році, а Смішна пригода по дорозі на Форум принесла постановнику ще дві статуетки у 1963 році.
Свої власні проекти Гарольд почав ставити в 1962 році. Першою самостійною роботою став мюзикл Сімейна справу. Однак постановка витримала всього 65 показів і була знята з програми менш ніж через два місяці. Наступні кілька постановок, в яких він виступав і як продюсер, і як режисер, також були недовговічними, за винятком мюзиклу Скрипаль на даху, поставленого у вересні 1964 року. Скрипаль на даху був відзначений дев'ятьма преміями Тоні і став одним з найуспішніших бродвейських проектів, витримавши більше 3000 постановок за вісім років.
У 1966 році Гарольд стає режисером мюзиклу Кабаре, зібрав у підсумку 8 премій Тоні, і отримує свою першу статуетку за режисерську роботу. З 1970 року Гарольд починає тісну співпрацю зі Стівеном Сондхаймом, американським композитором, поетом і драматургом, з яким вони раніше працювали над Вестсайдською історією. Протягом більш ніж 10 років вони поставили кілька п'єс, які були відзначені різними нагородами: Компанія (1970), Божевілля (1971), Маленька серенада (1973), Тихоокеанські увертюри (1976) та Суїні Тодд (1979).
У 1978 році Прінс на прохання Ендрю Ллойда Веббера ставить поп-оперу Евіта, яка приносить режисерові 17-у та 18-у нагороди Тоні.
У 1981 році припиняється співпраця Сондхайма і Прінса після невдалої п'єси Ми їдемо, їдемо, їдемо, яка була припинена менш ніж через два тижні після прем'єри. Спільна робота відновилася знову лише через більш ніж 20 років у 2003 році в музичній комедії Кураж.
Сповнений рішучості реабілітуватися, він береться за постановку нового мюзиклу Лялькове життя, який продовжив історію Нори Гелмер, описану в п'єсі норвезького драматурга Генріка Ібсена Ляльковий дім. Постановка також була погано сприйнята[9][10]. Такі проекти, включаючи мюзикли Троянда і Гринд, також виявилися не зовсім вдалими, протримавшись у прокаті 10 днів та 2 місяці відповідно.
В цей час Ллойд Веббер, натхненний успіхом Евіти, знову звернувся до Прінса з проханням взяти на себе постановку мюзиклу" Привид опери. Прем'єра шоу на Бродвеї відбулася 26 січня 1988 року в театрі Маджестік. Постановка стала одним з найуспішніших бродвейських шоу, першим з усіх бродвейських мюзиклів досягнувши позначки 10000 показів і принесла Гарольду чергову премію Тоні.
З кінця 1980-х років Гарольд починає знижувати кількість постановок. Частково це було пов'язано з тим, що останні кілька робіт були негативно сприйняті публікою, частково з тим, що отримувати фінансування на постановки стало складніше. З його робіт 1990-х років варто виділити Плавучий театр (1995), який був відзначений премією Тоні, що стала для режисера 20-ю, а також мюзикли Поцілунок жінки-павука (1993) і Парад (1999).
У 2003 році відбулося возз'єднання Гарольда Прінса і Стівена Сондхайма. Їх новий проект — музична комедія Кураж — відкрився 30 червня в Чикаго.
Внесок Гарольда в розвиток театрального мистецтва був відзначений кількома нагородами, в тому числі Нагородою Центру Кеннеді за внесок в американську культуру (1996)[11], Національною медаллю США у сфері мистецтв (2000), Спеціальною премією Тоні за досягнення в житті (2006), нагородою Американської Академії досягнень у 2007 році [12]. Театр Гарольда Прінса в Анненберзькій школі комунікацій при Пенсильванському університеті названий на його честь.
Гарольд Прінс почав пробувати свої сили в кіно ще наприкінці 1950-х років, коли брав участь в екранізації двох мюзиклів, Піжамна гра і Кляті янкі. У 1970 році Гарольд вперше став режисером фільму Дещо для кожного. У 1977 році Гарольд екранізує власний мюзикл Маленька серенада, який, хоча і був відзначений премією Оскар за найкращу музику, був невисоко оцінений публікою[13]. Після цього Гарольд припинив роботу в кіно, лише зрідка з'являючись у різних шоу і документальних передачах.
26 жовтня 1962 року Харольд Прінс одружився з Джуді Чаплін, донькою американського композитора і музичного режисера Сола Чапліна. У Гарольда та Джуді народилося двоє дітей: дочка Дейзі Прінс, режисер, і син Чарльз Прінс, диригент[8].
Гарольд Прінс помер у Рейк'явіку (Ісландія) на 92-у році життя після тривалої хвороби[14].
|
|
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.