Гамма

Γ, γ (назва: га́мма, грец. γάμμα) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3». Походить від фінікійської літери (гімель); від неї походять кириличні літери Г і Ґ та латинські C і G.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гамма (значення).

Гамма
Вимова
давня	[g]
сучасна	[ɣ]
Схожі
латиниця	G, g
кирилиця	Г, г
гебрейська	ג
арабська	ج
Транскрипція
Із давньої	g
Із сучасної	g
Кодування
Велика
Код Юнікод	U+0393
Назва Юнікод	GREEK CAPITAL LETTER GAMMA
HTML	Γ
HTML-сутність	Γ
Мала
Код Юнікод	U+03B3
Назва Юнікод	GREEK SMALL LETTER GAMMA
HTML	γ
HTML-сутність	γ

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Кодування мовою ΤΕΧ: ${\displaystyle \Gamma }$ — \Gamma, ${\displaystyle \gamma }$ — \gamma.

Використання

Алфавіт на чорнофігурній вазі, з Λ-подібною гаммою.

У давньогрецькій мові гамма позначала дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/. У новогрецькій вона позначає дзвінкий спірант і реалізовується або як твердопіднебінний /ʝ/ (перед голосними переднього ряду, /e/, /i/), або як м'якопіднебінний /ɣ/ (в усіх інших випадках).

І в давній і в новогрецькій перед іншими велярними (κ, χ, ξ) гамма позначає м'якопіднебінний носовий /ŋ/. Подвійна гамма γγ позначає послідовність /ŋɡ/ (фонетична варіація [ŋɡ~ɡ]) або /ŋɣ/.

Інше використовування

Велика літера

• У математиці:
  • ${\displaystyle \Gamma (x)}$ — гамма-функція.
  • ${\displaystyle \Gamma (k,\theta )}$ — гамма-розподіл із параметрами ${\displaystyle k}$ і ${\displaystyle \theta }$.
  • ${\displaystyle \Gamma }$ — стрічковий алфавіт машини Тюрінга.
• У фізиці (спектроскопії) — ширина спектральної лінії

Мала літера

• В астрономії — найчастіше третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ях (позначення Байєра).
• У математиці — стала Ейлера — Маскероні.
• У міжнародному фонетичному алфавіті — позначення дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного звуку. Маленька гамма, що лежить над базовою лінією, а не перетинає її, (ɤ) позначає неогублений голосний заднього ряду високосереднього піднесення.
• У геометрії — традиційне позначення третього кута фігури, зазвичай, коли кути α і β вже є.
• У фізиці:
  • У ядерній фізиці — гамма-квант (гамма-промені).
  • У термодинаміці ${\displaystyle \gamma ={\frac {C_{P}}{C_{V}}}={\frac {c_{P}}{c_{V}}}}$ — показник адіабати.
  • У матеріалознавстві — поверхнева енергія.
  • ${\displaystyle \gamma ={\frac {M}{L}}}$ — гіромагнітне співвідношення.
  • У геофізиці гамма — одиниця вимірювання напруженості магнітного поля.
  • У теорії відносності ${\displaystyle \gamma ={\frac {\mathrm {d} t}{\mathrm {d} \tau }}}$ — фактор Лоренца.
  • У спектроскопії — півширина спектральної лінії.