Гамла (заповідник)

Гамла
Гамла
	32°54′10″ пн. ш. 35°44′26″ сх. д.
Країна	Ізраїль
Розташування	Північний округ
Тип	природоохоронна територія і Заповідники Ізраїлю
Дата заснування	9 січня 2003
Статус	діючий
	Гамла Гамла (Ізраїль)
	Медіафайли у Вікісховищі

Гамла (івр. גמלא‎) — природний заповідник, розташований в центральній частині Голанських висот, приблизно у 20 кілометрах на південь від міста Кацрін.

Коротка інформація Гамла, Країна ...

Закрити

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гамла (значення).

Територія була оголошена заповідником 9 січня 2003 року, площа заповідника 8380 дунамів (8,3 км²).

Заповідник Гамла включає в себе долини двох струмків: струмка Даліот та струмка Гамла, і тягнеться вздовж струмка Гамла аж до водоспаду Гамла, який є найвищим в Ізраїлі (51 м). На території заповідника знаходяться руїни древнього міста Гамла і станція спостереження за орлами^[1].

У 2010 році заповідник постраждав від великої лісової пожежі, що виникла через випущений під час військових навчань снаряд.

Стародавнє місто

Місто Гамла було засноване у 81 році до н. е. в період правління Александра Янная, який приєднав Голани до Хасмонейського царства. Назва міста походить від слова «гамаль» (івр. גמל‎ — верблюд), оскільки пагорб, на якому знаходилося місто, нагадує горб верблюда^[2]. В якості столиці Голан місто проіснував близько 150 років. У період антиримского повстання стало одним з опорних пунктів повстанців. Взяття Гамли у 67 році н. е. римлянами описав свідок тих подій Йосип Флавій у праці «Юдейська війна», 4 книга, 1 частина.

Точне місцезнаходження Гамли залишалося невідомим до 1968 року^[3]. У 1970—1980-ті роки тут проводилися інтенсивні археологічні розкопки^[4]^[5]^[6]. Через складнощі рельєфу всі роботи проводилися вручну, без будь-якої механізації. У другий період, крім власне археологічних досліджень, були також проведені роботи по створенню туристичного об'єкту: будівництво дороги, оформлення, реконструкція тощо.

Станція спостереження

У заповіднику Гамла проживає найбільша в Ізраїлі популяція білоголових сипів. Гнізда сипів знаходяться прямо під оглядовим майданчиком заповідника. У заповіднику була встановлена спеціальна система спостереження, яка дозволяє працівникам здійснювати моніторинг в режимі реального часу, а також переглядати відео, записане протягом року^[7]. У 2004 році багато сипів загинули, бо отруїлися сільськогосподарською отрутою^[8]. Співробітникам заповідника і добровольцям довелося рятувати невисиджені яйця і вирощувати молодих птахів.