Галереї 10-ї вулиці

Галереї 10-ї вулиці був збірним терміном для позначення кооперативних галерей, які діяли переважно в Іст-Віллідж на східній стороні Мангеттена, що в Нью-Йоркові в 1950-х і 1960-х роках. Галереями керували художники, і вони, як правило, мали низькі бюджети, часто без персоналу. Певні митці були членами декількох галерей. Галереї 10-ї вулиці були авангардною альтернативою галереям на Медісон-авеню та 57-й вулиці, які були консервативними та дуже вибірковими.

Історія

Сусідство

У Нью-Йорку з початку 1950-х до середини 1960-х (і пізніше) багато галерей почали працювати як результат мистецького співтовариства, яке виникло в певному районі центру Мангеттена. Вулиці між 8-14-ю вулицями та між П’ятою та Третьою авеню приваблювали багатьох серйозних художників і скульпторів, де можна було знайти студію та житловий простір за відносно недорогу ціну.

Зрозумівши, що аудиторія авангардного сучасного мистецтва невелика, а майданчиків для показу небагато, митці почали об’єднуватися, щоб відкривати та підтримувати галереї, щоб вирішити проблему відсутності інших можливостей для показу. Так почався мікрорайон, у якому було сформовано декілька (декотрі з них стали легендарними) кооперативних галерей, а також кілька некооперативних галерей.

Багато художників, які виставлялися в цих галереях, які часто називають 10th Street Co-ops або 10th Street Scene, з тих пір стали добре відомими. Інші художники, які демонструвалися в цих галереях, досі маловідомі, але в багатьох випадках вони продовжували працювати із завзяттям і самовідданістю, незалежно від того, чи є вони відомими зараз чи ні. Деякі з найвідоміших галерей, які зробили цей район таким, яким він був, були: галерея Tanager, March, Hansa, Brata, James, Phoenix, Camino та Area. Хоча галереї 10-ї вулиці майже всі закриті, галерея Phoenix залишається, хоча й у новому місці та з новими учасниками.^[1]

Художники

«Приблизно 250 художників були членами цих кооперативних галерей між 1952 і 1962 роками. Більше 500 художників і, можливо, близько 1000 художників виставлялися на Десятій вулиці протягом тих років». ^[2] Кілька старших і більш визнаних художників, таких як Віллем де Кунінг, Франц Клайн і Мілтон Резнік, мали студії неподалік і часто виконували допоміжні ролі для багатьох молодих художників, які тяжіли до цієї сцени.

Інші галереї, пов’язані з цим районом і часом, були Галерея Флейшмана, Галерея Нонагон, Галерея Рубена, Галерея Террену та галерея в церкві Джадсона, які не були кооперативами. ^[2]

Галереї 10-ї вулиці та поблизу неї відіграли значну роль у розвитку американського мистецтва та у різноманітности стилів, які є очевидними в сучасному світі мистецтва. Галереї 10-ї вулиці також булм соціальною сценою, і відкриття одних заходів часто відбувалися одночасно з иншими. Це дало змогу багатьом митцям змішатися між собою: письменникам, поетам, кураторам та випадковим колекціонерам, які тяжіли до цього мистецтва. Художники та галереї, які створили "10th Street scene", були прямими попередниками галереї SoHo та пізніших галерей Chelsea .

Фото

(Вибір був обмежений доступністю. )

• 
  Скульптор Рональд Блейден у 1968 році, був членом галереї Brata .
• 
  Скульптор Марк ді Суверо у 1978 році, був членом галереї March .
• 
  Художник Бадд Гопкінс у 1997 році, був членом March Gallery .
• 
  Художник і художник-перформанс Аллан Капроу був членом Hansa Gallery .
• 
  Художниця Міріам Лауфер в 1962 році, є членом галереї «Фенікс» .
• 
  Художниця Емілі Мейсон, сфотографована в 2016 році, була членом Area Gallery .
• 
  Художниця Еліс Ніл була членом галереї Каміно .
• 
  Художник Рей Спілленгер був оригінальним членом March Gallery .
• 
  Мультимедійний художник Роберт Вітмен, сфотографований у 2010 році, був членом Hansa Gallery .

Деякі роботи

(Вибір був обмежений доступністю. )

• 
  Скульптуру "Sonar Tide" перед громадським центром Пеорії створив Рональд Блейден . Був учасником Brata Gallery.
• 
  Мистецька інсталяція «Сад нарцисів» Яйої Кусама демонструється в Брумадіньо (Бразилія). Була учасницею Brata Gallery.
• 
  Скульптор Річард Станкевич створив «Диво на смітнику», яке зараз виставлено в музеї Ілани Гур в Яффо, Ізраїль. Був членом Hansa Gallery.
• 
  Френк Стаут написав картину «Конвенція з омарами». Він був членом галереї Tanager .
• 
  Скульптура «Чорний і білий горизонтальний» (ісп. Negro y blanco horizontal) була створена між 1993-99 роками Джорджем Шугарманом . Він демонструється в Пальма-де-Майорка, Іспанія. Був учасником Brata Gallery.

Список літератури

Примітки

1. The Phoenix Gallery Retrieved October 14, 2009
2. Bard, 1977

Бібліографія

• Bard, Joellen (1977). Tenth Street Days: The Co-ops of the 50s. OCLC 606570773.
• Cohen, John (2015). Cheap Rents...and de Kooning. Steidl. OCLC 951709463.
• McDarrah, Fred W.; McDarrah, Gloria S. (1961). The Artist's World in Pictures. New York: Dutton. OCLC 809172.

Зовнішні посилання

• Колекція «Записи виставок Джоеллен Бард, Рут Фортель і Хелен Томас про «Дні десятої вулиці: Кооперативи 50-х», 1953–1977», Смітсонівський інститут
• Стенограми: «Інтерв’ю усної історії з Ніколасом Крушеніком, 7–14 березня 1968 року», Смітсонівський інститут