![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Major_Russian_Gas_Pipelines_to_Europe_ru.svg/languk-640px-Major_Russian_Gas_Pipelines_to_Europe_ru.svg.png&w=640&q=50)
Газотранспортна система Росії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Газотранспортна система Росії — сукупність розташованих на території Росії газопроводів і пов'язаних з ними споруд, що забезпечує транспортування природного газу від місць його видобутку споживачам, включаючи експортні поставки. До складу газотранспортної системи входять магістральні газопроводи, розподільчі газопроводи, газопроводи-перемички, підводи і відводи. Функціонування газопроводів забезпечують газоперекачувальні компресорні станції, газорозподільні станції і газорегуляторні пункти[1]. Загальна протяжність газопроводів на території Росії становить 172,6 тис. км, перекачування газу забезпечують 254 компресорні станції загальною потужністю 47,1 тис. МВт (в частині об'єктів, що належать ПАТ «Газпром»). У 2018 році в газотранспортну систему «Газпрому» на території Росії надійшло 693,1 млрд м3 газу[2][3].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Major_Russian_Gas_Pipelines_to_Europe_ru.svg/640px-Major_Russian_Gas_Pipelines_to_Europe_ru.svg.png)
Майже всі об'єкти газотранспортної системи Росії належать ПАТ «Газпром». Існує також ряд газопроводів, які не пов'язані з єдиною газотранспортною системою і належать іншим власникам. Зокрема, АТ «Сахатранснефтегаз» експлуатує магістральні і розподільчі газопроводи в Якутії загальною протяжністю 7041 км[4]. ПАТ «Роснефть» належить газопровід Оха — Комсомольськ-на-Амурі, ТОВ «Сибнефть-Чукотка» — газопровід в Чукотському АО[5], АТ «Норильськгазпром» — газопроводи в районі Норильська[6].