Loading AI tools
італійський композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Доменіко Ґаетано Марія Доніцетті (італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti; 29 листопада 1797, — 8 квітня 1848) — італійський композитор. Разом з Джоакіно Россіні та Вінченцо Белліні, Доніцетті вважається провідним композитором оперного стилю бельканто в першій половині XIX століття і, ймовірно, вплинув на інших композиторів, таких як Джузеппе Верді[10].
Гаетано Доніцетті | |
---|---|
італ. Gaetano Donizetti | |
Ім'я при народженні | італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti |
Народився | 29 листопада 1797[1][2][…] Бергамо, Ломбардія[3][4][5] |
Помер | 8 квітня 1848[1][6][…] (50 років) Бергамо, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія[3][7][5] ·менінгіт |
Поховання | Grave of Gaetano Donizettid[8] і Santa Maria Maggiored |
Країна | Ломбардо-Венеційське королівство |
Діяльність | композитор |
Alma mater | Conservatorio Giovanni Battista Martinid |
Вчителі | Johann Simon Mayrd і Станіслао Маттеї |
Відомі учні | Michele Puccinid |
Знання мов | італійська[1][9] |
Жанр | опера, Меса і кантата |
Magnum opus | Любовний напій, Лючія ді Ламмермур, Дон Паскуале, Дочка полкуd і Марія Стюарт |
Посада | капельмейстер |
Брати, сестри | Джузеппе Доніцетті |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0006044 |
Доніцетті народився в Бергамо в Ломбардії. У віці 9 років його взяв до своєї школи Саймон Майр[11], де він здобув початкову музичну освіту. Майр допоміг Доніцетті поступити до Болонської академії, де у віці 19 років[12] композитор написав свою першу одноактну оперу, комедію «Пігмаліон», яка, однак, ніколи не була виконана за його життя. [13]
У 1822 році, вже будучи автором 9 опер, Доніцетті отримав запрошення на роботу від Доменіко Барбаха, імпресаріо Театру Сан-Карло в Неаполі, де композитор працював до 1844 року[14]. Загалом у Неаполі було представлено 51 оперу Доніцетті, останньою з яких була «Катерина Корнаро».[14] До 1830 року значний успіх переважно лише комічні опери композитора[14], за винятком поставленої у Римі опери-серіа «Зоріада де Граната». У 1830 році, коли вперше була поставлена «Анна Болейн», Доніцетті здобув міжнародне визнання, і вже надалі не сприймався як автор лише комічних опер[14]. Серед наступних опер, що мали значний успіх — історичні драми «Лючію ді Ламмермур» (на лібрето Сальвадоре Каммарано, поставлена в Неаполі в 1835 році) та «Роберто Деверо» (поставлена в 1837 році[15]), серед комічних — Любовний напій (1832) і Дон Паскуале (1843).
Доніцетті все більше відчував розчарування цензурою в Італії (а особливо в Неаполі). З 1836 року він зацікавився роботою в Парижі, де відчув більшу свободу вибору для сюжетів та кращі фінансові перспективи.[16] З 1838 року він отримав замовлення Паризької опери на два нових твори і з того часу впродовж наступних 10 років брав участь у постановках своїх опер на французькі тексти та наглядав за постановкою своїх італійських творів. Першою французькою оперою композитора стала опера Поліуто, у 1840 року перероблена і представлена під назвою «Мученики».
З 1843 року Доніцетті через важку хворобу припиняє творчу діяльність. На початку 1846 року він потрапив до лікарні для психічних хворих, а в 1847 року друзі перевезли його назад до Бергамо, де він помер у квітні 1848 року в стані психічного розладу через невросифіліс[17]
Доніцетті був надзвичайно плідним композитором. Його творча спадщина охоплює близько 75 опер, 16 симфоній, 19 струнних квартетів, 193 пісні, 45 дуетів, 3 ораторії, 28 кантат, інструментальні концерти сонати та інші твори.
Основні опери
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.