Габріель Атталь
французький політик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Габріель Атталь (фр. Gabriel Attal; нар. 16 березня 1989(19890316), Кламар, Франція) — французький політик, член партії Відродження (RE), прем'єр-міністр Франції (з 9 січня 2024)[8]. Раніше обіймав посаду міністра національної освіти та молоді в уряді прем'єр-міністра Елізабет Борн з липня 2023 р. Також він був прессекретарем уряду з 2020 по 2022 роки та міністром громадських дій і рахунків з 2022 по 2023 рік за президента Еммануеля Макрона. 9 січня 2024 року він був обраний прем'єр-міністром замість Елізабет Борн.
Габріель Атталь | |
---|---|
фр. Gabriel Attal | |
Прем'єр-міністр Франції | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 9 січня 2024 |
Президент | Емманюель Макрон |
Попередник | Елізабет Борн |
Міністр національної освіти та молоді | |
20 липня 2023 — 9 січня 2024 | |
Президент | Емманюель Макрон |
Прем'єр-міністр | Елізабет Борн |
Попередник | Пап Ндіайє |
Міністр-делегат, відповідальний за державні рахунки | |
20 травня 2022 — 20 липня 2023 | |
Президент | Емманюель Макрон |
Прем'єр-міністр | Елізабет Борн |
Попередник | Олів'є Дюсопт |
Наступник | Thomas Cazenave |
Державний секретар прем'єр-міністра, Урядовий речник | |
6 липня 2020 — 20 травня 2022 | |
Президент | Емманюель Макрон |
Прем'єр-міністр | Жан Кастекс |
Попередник | Сибе́т Ндиайе́ |
Наступник | Олівія Грегуар |
| |
Народився |
16 березня 1989(1989-03-16)[1][2][3] (35 років) Кламар[4][5] |
Відомий як | політик |
Країна | Франція[5] |
Alma mater | Інститут політичних досліджень (2013)[6], Університет Париж II (2010)[6] і Ельзаська школаd |
Політична партія | Renaissance і Соціалістична партія (2016) |
Батько | Yves Attald[5] |
Мати | Marie de Courissd[7] |
Релігія | Російське православ'я |
info.gouv.fr/personnalite/gabriel-attal | |
Обраний на посаду міністра національної освіти та молоді, а пізніше прем'єр-міністра Франції у віці 34 роки, він є наймолодшим і першим відкритим геєм, який зайняв цю посаду у Французькій П'ятій Республіці. Він є наймолодшим чинним державним лідером у світі. Його описували як «висхідну зірку серед макроністів» і союзника президента Макрона.