ГЕС Hochon 4

ГЕС Hochon 4 – гідроелектростанція у північно-східній частині Північної Кореї. Знаходячись після ГЕС Hochon 3, становить нижній ступінь дериваційного каскаду, який використовує ресурс зі сточища річки Hochon, лівої притоки Ялуцзян (басейн Жовтого моря), перекинутий в долину річки Namdaechon (впадає до Японського моря біля міста Танчхон).

ГЕС Hochon 4
40°30′03″ пн. ш. 128°50′25″ сх. д.
Країна	Північна Корея
Стан	діюча
Річка	деривація з Hochon
Каскад	дериваційний каскад Hochon
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1943
Основні характеристики
Установлена потужність	66  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
ГЕС Hochon 4
Мапа

Відпрацьований на станції Hochon 3 ресурс потрапляє до тунелю, який прямує в правобережному гірському масиві Namdaechon понад 15 км. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуару по схилу гори прокладено кілька напірних водоводів, які виводять до розташованого за 0,4 км наземного машинного залу.

ГЕС Hochon 4 ввели в експлуатацію ще у 1943 році, в часи японського колоніального панування у Кореї (тому вона також відома під японською назвою Kyosen). Станція має потужність 66 МВт, що є третім показником серед чотирьох основних станцій каскаду загальною потужністю 335,4 МВт.

Відпрацьована на ГЕС Hochon 4 по відвідному тунелю довжиною біля 0,2 км потрапляє до каналу, який, перш ніж злитися з Namdaechon, прямує по правобережжю майже 6 км до ГЕС Танчхонської молоді.

Починаючи з 1980 року на станціях каскаду Hochon впроваджене дистанційне керування.^[1][2]

Корейська війна

Починаючи з червня 1952-го авіація ООН неодноразово піддавала бомбардуванням північнокорейські електростанції. Найбільш потужні удари прийшлись на кінець червня, при цьому на другий день операції, 24 числа, ГЕС Hochon 4 була зруйнована літаками з борту авіаносця Bon Homme Richard.^[3]

У другій половині 1950-х років каскад Hochon пройшов через відбудову, під час якої первісно змонтоване тут японське обладнання замінили на постачене з Чехословаччини.

Примітки

1. 한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2020.
2. 북한정보포털. nkinfo.unikorea.go.kr (кор.). Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
3. Burgess, Rick; Thompson, Warren (25 лютого 2016). AD Skyraider Units of the Korean War (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 9781472812650. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.