ГЕС Gariep
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ГЕС Gariep – гідроелектростанція в центральній частині Південно-Африканської Республіки. Знаходячись перед ГЕС Vanderkloof, становить верхній ступінь в каскаді на річці Оранжевій. Станом на середину 2010-х найпотужніша ГЕС в країні (без урахування гідроакумулюючих станцій).
ГЕС Gariep | |
---|---|
30°37′22″ пд. ш. 25°30′23″ сх. д. | |
Країна | ПАР |
Адмінодиниця | Фрі-Стейт |
Стан | діюча |
Річка | Оранжева |
Каскад | каскад на Оранжевій |
В експлуатації з | 1971 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1971 – 1976 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 360 МВт |
Середнє річне виробництво | 889 млн кВт·год |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 55 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 4 Fuji |
Витрата через турбіни | 880 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Toshiba Umbrella |
Потужність гідроагрегатів | 4х90 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна та аркова |
Висота греблі | 90,5 м |
Довжина греблі | 914 м |
Власник | Eskom |
Оператор | Eskom |
Мапа | |
ГЕС Gariep у Вікісховищі |
В межах проекту річку перекрили бетонною комбінованою греблею. Оскільки в обраному для будівництва місці долина Оранжевої була занадто широкою для використання чисто аркової споруди, з обох боків від неї звели гравітаційні ділянки, котрі слугують упором для арки. Гребля має висоту 90,5 метра, довжину 914 метрів та потребувала 1,7 млн м3 матеріалу. Вона утворила найбільше у ПАР водосховище з площею поверхні 370 км2 та об’ємом 5,5 млрд м3.
Розташований на лівому березі у 300 метрах від греблі машинний зал в 1971 році обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 90 МВт, а в 1976-му їх доповнили ще двома такими ж гідроагрегатами. Це обладнання працює при напорі у 55 метрів та забезпечує середньорічне виробництво на рівні біля 0,9 млрд кВт-год.
Окрім виробництва електроенергії комплекс Gariep виконує функцію іригації в долині Оранжевої, а також використовується для перекидання води на північ (до сточища Ваалю) та на південь (у долини річок, що течуть в меридіональному напрямку та впадають в океан на південному краю африканського континенту). У останньому випадку ресурс спочатку потрапляє до Великої рибної річки по тунелю довжиною 82 км, а потім із неї до сточища Sundays.[1][2]
Особливістю агрегатів станції є те, що вони можуть працювати у ролі синхронного конденсатора (компенсатора), допомагаючи забезпечити стабільну роботу енергосистеми.[3]