![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Huilliche.png/640px-Huilliche.png&w=640&q=50)
Вільїче (мова)
індіанська мова / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вільїче (також чесунгун, чедунгун, цесунгун) — мова арауканської сім'ї, якою розмовляють індіанці Чилі з народу вільїче. Поширення — регіони Лос-Лагос та Лос-Ріос, зокрема гірські місцевості біля Вальдивії та архіпелаг Чилое.У 1982 році мовою користувалися 2000 вільїче, проте зараз нею володіють лише декілька осіб похилого віку, що належать до цього народу[2].
Вільїче | |
---|---|
Huilliche | |
![]() | |
Поширена в | ![]() |
Регіон | Лос-Лагос, Лос-Ріос |
Носії | 2000 (1982) кілька осіб похилого віку |
Належність | арауканські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | huh |
Деякі дослідники виділяють вільїче як діалект мови мапуче, інші вважають її окремою мовою. Священник-єзуїт Луїс де Вальдівія 1606 року писав, що між містом Кокімбо та архіпелагом Чилое існує «мовна єдність», щоправда, з різними місцевими варіантами, відмінність між якими полягає у вимові та лексиці. У XIX—XX століттях феномен мови вільїче вивчали Фелікс Хосе де Авґуста, Родольфо Ленц, Роберт Крез, Пілар Альварес-Сантульяно. Останні троє підтримували те, що вільїче є діалектом мапуче.
Існують два різновиди вільїче:
- huillichesungun (вільїчесунгун), яким розмовляють на архіпелазі Чилое;
- tsesungun (цесунгун), яким розмовляють у провінції Осорно[3].
Дослідники з проєкту «Enduring Voices» від National Geographic вважають ці два говори абсолютно різними мовами у зв'язку з граматичними та фонологічними відмінностями, попри спільність 80 % лексики[4].
На відміну від інших арауканських мов, які мають однину, двоїну та множину, мова вільїче має лише однину та множину.
Мова вільїче має певні фонологічні особливості:
- Однією з найбільш характерних особливостей є вимова r, яка в інших діалектах є [ɹ], а в цесунгунському різновиді — [ʂ];
- Немає відмінностей між /n/ (зубний) і /n̪/ (міжзубний), використовується лише перший;
- Що стосується звука [θ] або [ð] інших варіантів, то його зазвичай роблять [s], так само, як /s/;
- Реалізація /tʃ/ коливається між [tʃ] і [ts], останній має афективну конотацію[5].
Станом на зараз, мову вільїче використовують декілька осіб похилого віку, адже більшість інших вільїче розмовляє іспанською. Мова перебуває під загрозою вимирання[6].