Вільям Мервін

Вільям Стенлі Мервін (англ. William Stanley Merwin; 30 вересня 1927(19270930), Нью-Йорк — 15 березня 2019, Мауї^[8]) — американський поет і перекладач. Один з найвпливовіших поетів США кінця XX століття.

Вільям Мервін
англ. William Stanley Merwin
Народився	30 вересня 1927(1927-09-30)[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк[3]
Помер	15 березня 2019(2019-03-15)[4][5][6] (91 рік) Haiku[d], Мауї, Гаваї[3] ·інфаркт міокарда
Країна	США
Місце проживання	Скрентон Мауї Нью-Йорк Гаваї
Діяльність	поет, письменник, перекладач
Alma mater	Принстонський університет[7] і Wyoming Seminaryd
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1952
Членство	Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Автограф
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1973) PEN Translation Prized (1969) Боллінгенська преміяd (1979) Пулітцерівська премія за поетичний твірd (2009) Поет-лауреат США (2010) Національна книжкова премія за поезіюd (2005) Academy of American Poets Fellowshipd (1973) Shelley Memorial Awardd (1974) Золотий вінець (2005) Wallace Stevens Awardd (1994) Harold Morton Landon Translation Awardd (2003) Lenore Marshall Poetry Prized (1994) Пулітцерівська премія за поетичний твірd (1971) Поетична премія Рут Лілліd
Сайт: merwinconservancy.org/about-w-s-merwin/
Вільям Мервін у Вікісховищі

Біографія

Народився і виріс в Нью-Йорку. Син протестантського священика. Почав писати вірші у віці чотирьох-п'яти років. Випускник Принстонського університету, де вивчав англійську філологію і сучасні романські мови. У молодості багато перекладав — і прозу, і поезію. Працював як перекладач з іспанської, французької та латини. Серед різних поетів, яких він перевів, — Осип Мандельштам і Пабло Неруда.

У 1960-х роках набув популярності як автор антивоєнних віршів. Пізніше звернувся до міфологічних тем і розробив унікальну просодию, що характеризується непрямим стилем оповіді і відсутністю пунктуації.

Жив в різних країнах світу, подорожував Європою, працював на BBC, в кінці 1970-х років переїхав на Гаваї, де жив у маленькому будиночку на краю дрімаючого вулкану зі своєю дружиною Полою, з якою він взяв шлюб за буддійським обрядом. Займався крім літературної праці проблемами екології. Більшість свого часу Мервін проводить, вирощуючи рідкісні види пальм, які опинилися під загрозою знищення.

Мервін отримав багато нагород, в тому числі Пулітцерівську премію в області поезії (в 1971 і 2009 роках), премію Таннінга, одну з найвищих нагород Академії американських поетів, а також «Золотий вінець» (1990). Поет-лауреат США (2010).

Примітки

1. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
2. Internet Broadway Database — 2000.

   d:Track:Q31964
3. https://www.britannica.com/biography/W-S-Merwin
4. https://www.theguardian.com/books/2019/mar/15/ws-merwin-poet-laureate-dies-91
5. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.

   d:Track:Q10498496d:Track:Q201469
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. https://www.poetryfoundation.org/poems-and-poets/poets/detail/w-s-merwin — Poetry Foundation.

   d:Track:Q7207490
8. У США помер лауреат Пулітцерівської премії Вільям Мервін [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] — УНН

Посилання

• Вільям Стенлі Мервін. На річницю моєї смерті [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Всесвіт
• The Merwin Conservancy [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] — the organization he founded.
• About. [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.] Merwin Studies: Poetry, Poetics, Ecology.
• Documentary film in Merwin [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• «For the Anniversary of My Death», Poets.org, The Academy of American Poets, 1966
• Armenti, Peter. W.S. Merwin: Online Resources [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.], Library of Congress, accessed November 25, 2010.
• W.S. Merwin at the Steven Barclay Agency, accessed November 25, 2010.
• Norton, Ingrid. «Second Glance: Today belongs to few and tomorrow to no one» [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] Open Letters Monthly, accessed November 25, 2010.
• Edward Hirsch (Spring 1987). W.S. Merwin, The Art of Poetry No. 38. The Paris Review. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 16 березня 2019.
• Kubota, Gary T. «Catching Up With Maui's Most Famous Poet: At Home and at Peace In a Tropical Landscape, W.S. Merwin Enriches the Literature of Nature» [Архівовано 29 червня 2008 у Wayback Machine.], Honolulu Star-Bulletin, April 21, 2001
• Profile and poems of W.S. Merwin, including audio files [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.], at the Poetry Foundation.
• W.S. Merwin — Online Poems [Архівовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.], Modern American Poetry, University of Illinois at Urbana-Champaign, accessed November 25, 2010.
• Lerner, Ben. «The Emptiness at the End» [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Jacket magazine, October 2005