Вілла Пізані (Стра)

Вілла Пізані (італ. Villa Pisani) — палацово-парковий ансамбль 18 століття, належить до найбільших в районі каналу Брента. Вілла розташована у місті Стра на відстані 30 км від Венеції. Ще одна її назва — Вілла Націонале.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Вілла Пізані Villa Pisani
Вілла Пізані, головний фасад Вілла Пізані, головний фасад
45°24′32″ пн. ш. 12°00′43″ сх. д.
Країна	Італія
Місто	Стра
Тип	вілла[1] будівля музеюd художня галерея[2] музей[2] Italian national museumd[2] музей релігіїd[3] palazzo museumd[3][4][5] будинок-музейd[6] і Museum of the Italian Ministry of Cultured[5]
Тип будівлі	Вілла
Площа	10 170 квадратний метр[7] і 147 489 квадратний метр[4]
Стиль	палладіанство
Автор проєкту	Джироламо Фріджимеліка, Франческо Марія Преті
Будівельник	Джироламо Фріджимеліка, Франческо Марія Преті
Початок будівництва	1721—1741 рр.
Побудовано	1741
Будівлі: палац, оранжерея, стайні, паркова вежа Бельведер, пейзажний парк з каналом, екседра
Відомі мешканці	дож Альвізе Пізані, Джованні художник Баттіста Тьєполо, російський цар Олександр І, кінорежисер П'єр Паоло Пазоліні
Стан	задовільний
Вілла Пізані Вілла Пізані (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Худ. Тьєполо. Апофеоз родини Пізані

Вілла створена для майбутнього дожа Венеції — Альвізе Пізані (1664—1741), звідси її назва. Для будівництва обрали містечко Стра. Проект — архітекторів Джироламо Фріджимеліка та Франческо Марія Преті. В Італії ще панував стиль бароко, але в районі Брента було багато заміських палаців венеціанськиж вельмож в стилі палладіанства, побудованих за проектами самого Андреа Палладіо та Вінченцо Скамоцці. Тому в архітектурі вілли Пізан і переважають риси класицизму, незважаючи на наявність барокових деталей на фасадах та садово-паркової скульптури в стилістиці бароко, стінописів — в стилі рококо.

Будівництво розпочали у 1721 р. Первісна кількість зал дорівнювала 114, потім була збільшена до 168. В часи військового захоплення Венеції Наполеоном Бонапартом, той придбав віллу у родини Пізані для свого пасинка — Ежена де Богарне, якого зробив віце-королем Італії. У 1814 р. після військової поразки Наполеона вілла Пізані перейшла у власність Габсбургів і її роблять курортом для аристократів Європи. Серед відвідувачів курорту — * Карл IV Іспанський

• Олександр І, імператор Російської імперії
• Фердинанд ІІ Бурбон, король Неаполя.

З 1866 р., після об'єднання італійських князівств і єдину державу, вілла Пізані стала державною власністю. З 1884 року тут створили музей.

Парк вілли

В основі — барокове розпланування з вісьовою симетричною побудовою. Серед паркових атракцій — лабіринт, канал та барокова скульптура. Лабіринт вілли належить до трьох збережених з 18 століття в Італії.

Але в стилістиці переважають спокійні, довгі перспективи, що втратили барокову контрастність, рухливість, потяг до незвичного. Прохолодну офіційність вілли, її стриману архітектуру підтримує пейзажний парк навколо згасаючих барокових елементів, які ніби втратили свою міць і життєву силу.

• 
  Парковий фасад
• 
  Оглядова Вежа в центрі лабіринту
• 
  Парковий фасад
• 
  Лабіринт вілли Пізані
• 
  Парк вілли взимку

Мистецькі колекції вілли Пізані

Барокова скульптура вілли

Для оздоблення інтер'єрів вілли залучили майже всіх відомих художників Венеції того часу. Серед митців, що прикрасили зали вілли —

• Джованні Баттіста Тьєполо
• Джузеппе Дзаіс
• Якопо Гуарана
• Якопо Амігоні
• Джованні Баттіста Крозатто та інші.

Скульптури для вілли та її саду створив Джованні Бонацца. Частка його скульптур прикрасила Літній сад в Петербурзі (комплект з чотирьох скульптур «Перебіг доби» — Ніч, Аврора, Полудень, Помираючий День або Вечір). Алегорія Ночі у вигляді зажуреної красуні отримала посвяту у вірші Анни Ахматової.

Образ вілли в культурі Італії

• Габріеле д'Аннунціо згадував парк та лабіринт вілли в своєму романі «Полум'я» (1900 рік).

• Довгий басейн в парку вілли в ретро стилістиці створений у 1911 р. для вивчення гідравлічний процесів Гідрографічного інституту університету міста Падуя.

• Віллу Пізані використав для зйомок натури в фільмі Свинарник кінорежисер П'єр Паоло Пазоліні.

Див. також

• Палладіанство
• Сад бароко
• Садово-паркова скульптура
• Вілла Манін
• Джованні Бонацца
• П'єр Паоло Пазоліні

Примітки

1. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049
2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.

   d:Track:Q112132470
3. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.

   d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
4. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.

   d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
5. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.

   d:Track:Q124818240
6. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.

   d:Track:Q113511370d:Track:Q214195
7. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.

   d:Track:Q112132642

Посилання