Віктор Франкл
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ві́ктор Емі́ль Франкл (нім. Viktor Emil Frankl; 26 березня 1905, Відень — 2 вересня 1997, Відень) — австрійський психіатр, психотерапевт і філософ єврейського походження, творець так званої Третьої Віденської Школи психотерапії[5].
Віктор Франкл | |
---|---|
нім. Viktor Emil Frankl | |
Псевдоніми | Gabriel Lion |
Народився | 26 березня 1905(1905-03-26)[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1][3] |
Помер | 2 вересня 1997(1997-09-02)[1][2][…] (92 роки) Відень, Австрія |
Поховання | Старе єврейське кладовище[d] |
Країна | Австрія |
Діяльність | психотерапевт, психолог, психіатр, професор, невролог, existential therapist, письменник, хірург, льотчик, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | психіатрія, психологія, неврологія[4] і психотерапія[4] |
Заклад | Віденський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[3] |
Відомі учні | Raymond Ackermand |
У шлюбі з | Tilly Grosserd |
Нагороди | Почесне кільце міста Відняd Почесний доктор Віденського університетуd Почесний доктор Зальцбурзького університетуd почесний доктор Люблінського католицького університетуd honorary doctor of the Charles University of Pragued honorary doctor of the University of Brasíliad Ehrenpreis des österreichischen Buchhandels für Toleranz in Denken und Handelnd (1991) Kardinal-Innitzer-Preisd |
Віктор Франкл у Вікісховищі |
В основній праці «Людина в пошуках справжнього сенсу», що була вперше опублікована у 1946 році, викладений його екстремальний досвід виживання в концентраційному таборі. Цей досвід став філософсько-емпіричною основою для створення нового методу екзистенційної психотерапії — логотерапії.
Згідно з логотерапією, рушійною силою людської поведінки є прагнення знайти та реалізувати наявний у зовнішньому світі сенс життя. Одною з ключових, саме людських, властивостей є воля до сенсу. Пригноблення цієї потреби, яку Франкл називав екзистенціальною фрустрацією, є частою причиною психічних та невротичних розладів особистості — ноогенних розладів. Логотерапія покликана допомагати людині зробити життя — своє минуле, сьогодення, майбутнє — більш осмисленим, тим самим позбавити його від неврозу, який часто породжується відчуттям нісенітниці.