Військова стратегія

Страте́гія (дав.-гр. στρατηγία — стратегіа — «мистецтво полководця») — мистецтво підготовки і ведення війни та великих військових операцій^[1]. Наука про ведення війни — вища військова наука.

Охоплює питання теорії і практики підготовки до війни, її планування і ведення, досліджує закономірності війни, складова частина військової справи.

Стратегія — це спосіб досягнення перемоги у війні за допомогою цілепокладання, загального плану і систематичного впровадження заходів протидії супротивникові з урахуванням постійної зміни бойового простору.

Стратегія включає мистецтво комбінувати підготовку до війни і послідовні операції військ для досягнення мети війни. Стратегія вирішує питання, пов'язані з використанням для перемоги над ворогом як озброєних сил, так і всіх ресурсів країни.

У деяких іноземних державах розділяють велику стратегію (стратегія війни в цілому) і малу стратегію (питання планування, підготовки і ведення операцій всіх видів різного масштабу). Поняття «мала стратегія» можна зіставити з «оперативним мистецтвом».

Примітки

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література

• Г. М. Перепелиця. Стратегія військово-політична // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.