Війна з бідністю

«Війна з бідністю» (англ. War on Poverty) — неофіційна назва для законів, уперше запропонованих президентом Сполучених Штатів Америки Ліндоном Джонсоном під час щорічного звернення «Про становище країни» 8 січня 1964 року, метою яких була боротьба з бідністю^[2].

Президент США Ліндон Джонсон підписує Закон про економічні можливості (англ. Economic Opportunity Act) 1964 року

Із промови Ліндона Джонсона під час звернення «Про становище країни» 8 січня 1964:
«На жаль, багато американців живуть майже поза межами надії — деякі через свою бідність, інші через свій колір шкіри, а надто багато через те й інше. Наше завдання — допомогти замінити їхній відчай можливістю. [Моя президентська] адміністрація сьогодні, тут і зараз, оголошує безумовну війну бідності в Америці. Я закликаю цей Конгрес і всіх американців приєднатися до мене у цих зусиллях. Це не буде коротка чи легка боротьба, будь-якої зброї чи стратегії не буде достатньо, але ми не заспокоїмося, доки цю війну не буде виграно. Найбагатша нація на землі може дозволити собі виграти її»^[1].

«Війна з бідністю» була частиною ширших внутрішньополітичних реформ, ініційованих Джонсоном, відомих як «Велике суспільство» (англ. The Great Society). На той момент рівень бідності у США становив 19 %, і задекларованою метою президента було «не тільки полегшити симптоми бідності, але й вилікувати її і, перш за все, запобігти їй»^[1].

У межах кампанії Конгрес США прийняв низку заходів для боротьби з бідністю, зокрема Закон про економічні можливості (англ. Economic Opportunity Act) 1964 року. Закон, серед іншого, запровадив програми для створення робочих місць для молоді та підвищення доступу для освіти серед незаможних сімей. Також у межах кампанії були прийняті Закон про талони на харчування (англ. Food Stamp Act) 1964 року та Закон про початкову та середню освіту (англ. Elementary and Secondary Education Act) 1965 року. Запроваджені за президентства Ліндона Джонсона програми Медікер та Медикейд суттєво підвищили доступ до медичних послуг^[2].

Хоча чимало із започаткованих у межах «Війни з бідністю» програм залишаються актуальними задовго після завершення кампанії та президентства Ліндона Джонсона (зокрема талони на харчування, Медікер та Медикейд)^[3], вона неоднозначно оцінювалася сучасниками та дослідниками — консерватори критикували її за занадто сильне втручання держави в економіку, а ліберальні критики вважали, що вона була недостатньо амбітною^[2]. Конкретний рівень впливу «Війни з бідністю» залишається предметом дискусій; утім, загалом вона допомогла суттєво знизити рівень бідності у США^[3] і, за визначенням енциклопедії «Британніка», «ознаменувала собою переломний момент в американському політичному дискурсі»^[2].

Примітки

1. January 8, 1964: State of the Union | Miller Center. millercenter.org (англ.). 20 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2023.
2. War on Poverty | History, Speech, Significance, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 29 січня 2023.
3. Matthews, Dylan (8 січня 2014). Everything you need to know about the war on poverty. The Washington Post (англ.). Процитовано 29 січня 2023.

Джерела та література

• Martha J. Bailey and Sheldon Danziger (eds.), Legacies of the War on Poverty. New York: Russell Sage Foundation, 2013. ISBN 9780871540072.
• Caro, Robert (2012). The Years of Lyndon Johnson: The Passage of Power. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0375713255.
• Elizabeth Hinton. From the War on Poverty to the War on Crime: The Making of Mass Incarceration in America. Harvard University Press, 2016. ISBN 0674737237.
• Annelise Orleck and Lisa Gayle Hazirjian (eds.), The War on Poverty: A New Grassroots History, 1964–1980. Athens, GA: University of Georgia Press, 2011. ISBN 9780820339498.