Візантійсько-венеційський договір (1277)
Угода 1277 року між Візантійською імперією Михаїла Палеолога і Венеційською республікою / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Візантійсько-венеційський договір 1277 року — угода між Візантійською імперією та Венеційською республікою, яка переглянула та продовжила на два роки попередній договір 1268 року між двома державами. Угода була вигідна для обох сторін: візантійський імператор Михаїл VIII Палеолог утримав венеційців і їх флот від участі в спробах Карла Анжуйського організувати антивізантійський хрестовий похід, в той час як венеційці змогли зберегти доступ до привабливого візантійського ринку і навіть розширити свої торгові привілеї, отримавши прямий вихід до Чорного моря та право на власні квартали в Константинополі та Фессалоніках. Крім того, вони змогли зупинити візантійське відвоювання контрольлваних венеційцями територій в Егейському морі, хоча договір чітко дозволяв обом сторонам продовжувати боротьбу за контроль над островом Евбея (Негропонте). Тим не менш, короткий термін дії угоди свідчив про те, що для обох сторін вона була тимчасовим засобом. Після закінчення терміну дії договору венеційці все ж таки приєднались до антивізантійських планів Карла Анжуйського, уклавши з ним в 1281 Орв'єтську угоду, але їхні плани щодо відвоювання Константинополя і відновлення Латинської імперії були зірвані через повстання на Сицилії в 1282 році, яке повністю відволікло усю увагу і ресурси Карла та зробило напад на Візантію неможливим. Це змусило Венецію знову шукати миру з візантійцями і в 1285 році сторонам вдалось укласти наступну мирну угоду, цього разу розраховану на десятилітній термін.
Візантійсько-венеційський договір | |
---|---|
Тип | дворічний пакт про ненапад та комерційна угода |
Підписано | 19 березня 1277 |
Місце | Константинополь |
Сторони | Візантійська імперія і Венеційська республіка |