Відро

Відро́, конівка, коновка^[1], діал. кі́нва^[2] — ємність для зберігання рідин, дрібних і середніх ягід та овочів, сипучих матеріалів чи сміття. Зазвичай відра роблять у формі відкритого зверху циліндра або зрізаного конуса.

Thumb — Господарське пластмасове відро з жолобком, з якого зручно наливати воду у менші посудини, не розхлюпуючи її

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Відро (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кінва (значення).

Українське відро походить від прасл. *vědro, що вважається спорідненим з *voda, теж пов'язаним з пра-і.є. *wódr̥ («вода»)^[3].

Первісно відра робили з шкіри, потім з'явилися дерев'яні відра, які також називали цеберками. Майстрів з виробництва коновок називали коновкаря́ми^[4].

На флоті, поряд з відрами зі звичайних матеріалів, використовуються і парусинові: їх шиють з парусини №1, обшивають по верхній крайці тросом, під яким роблять два люверси для мотузки-штерта, що виконує роль дужки^[5].

Середній об'єм відра до впровадження метричної системи дорівнював близько 12 л: він становив старовинну міру, що так і називалася — «відро».

У алюмінієвих і емальованих відрах можна кип'ятити рідини, варити їжу (так роблять, наприклад, в лікарнях). Вони ж є і найдовговічнішими, особливо алюмінієві. Ще одна перевага останніх — легкість і відсутність металевого присмаку у воді, яка там зберігалася.

Під час польових робіт використовували так звану «стійку» — відро з прикріпленим віком, у якому був пророблений отвір. Воду туди наливали за допомогою лійки, а пили — за допомогою очеретяної чи бузинової трубочки^[6].

Для перенесення двох відер з водою може використовуватися коромисло.

Відра використовують для підняття води з криниць (якщо ті не обладнані електронасосами). З цією метою їх прикріплюють на кінці мотузки (чи ланцюга), закріпленої другим кінцем на барабані коловорота або на кінці жердини-ключа, закріпленої на журавлі.

Зрізаний конус з малою збіжистістю — звичайні побутові відра
Конічні відра — вивішують на пожежні щити
Циліндричні: є випадки, коли стінки відра мають бути вертикальними (наприклад, опадомір, що являє собою прозоре проградуйоване відерце). Також циліндричними зазвичай є відерця від морозива та оселедцю. Взагалі пластикові відра частіше циліндричні, ніж металеві.
Кубічні. Їх популярність уже відходить, бо вони частіше ламаються по ребрах, ніж заокруглені. Але певний час були популярні, бо коли в двох руках людини — по відру, то при однаковому діаметрі кубічне відро має більший об'єм, відтак — місткість.

Відра бувають без кришки, з кришкою, яку просто кладують зверху, і із закрутною кришкою.

Особливий вид відра — «дійниця» («дійничка»)^[7]^[8], у яку збирають (здоюють) молоко корови.