Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вяйньо Альфред Таннер, Вяйньо Альфред Томассон (швед. Väinö Alfred Thomasson, фін. Väinö Alfred Tanner фін. вимова: [ˈʋæi̯nø ˈalfred ˈtɑnːer], рос. Томассон Вя́йнё А́льфред, Та́ннер Вяйнё Альфред, до 1895 р. носив прізвище Томассон; нар.12 березня 1881, Гельсінгфорс, Велике князівство Фінляндське — пом.19 квітня 1966, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський державний діяч, піонер кооперативного руху, лідер фінської соціал-демократичної партії, депутат парламенту Фінляндії від 1908 р. до 1962 р., Прем'єр-міністр Фінляндії в 1926—1927 рр., кандидат у президенти Фінляндії в 1919, 1925, 1931, 1937, 1950, 1956 й 1962 роках.
Таннер Вяйньо | |
---|---|
фін. Tanner Väinö | |
Ім'я при народженні | швед. Thomasson Väinö Alfred |
Народився | 12 березня 1881 Гельсінгфорс |
Помер | 19 квітня 1966 (85 років) Гельсінкі |
Поховання | Гієтаніємі |
Громадянство | Російська імперія, Фінляндія |
Національність | фін |
Діяльність | політик, дипломат |
Alma mater | Гельсінський університет |
Знання мов | фінська |
Посада | сенатор, депутат, Прем'єр-міністр, міністр фінансів, міністра закордонних справ, міністр торгівлі та промисловості |
Партія | соціал-демократична |
Головував | СДПФ |
Батько | Томассон Густав Альфред |
У шлюбі з | Linda Tannerd |
Діти | Maija Takad |
IMDb | ID 1934986 |
осуджений СРСР за війну проти СРСР та амністований | |
Батьком його був залізничник у «VR Group» Густав Альфред Томассон. У 1896 р. Вяйньо змінив прізвище зі шведськомовного написання Томассон на фінськомовний варіант Таннер.
Після відокремлення Великого князівства Фінляндського від Російської імперії в 1917 р. призначений сенатором у справах фінансів до Сенату Токоя[ru]. Був головою СДПФ у 1918—1926 роках.
Таннер не підтримував радикальні революційні дії червоноармійців, і не брав участі у Громадянській війні Фінляндії, що призвела до поразки фінських «червоних».
Після війни він став провідним політиком Соціал-демократичної партії Фінляндії (СДПФ), і активним прихильником парламентаризму. Його головним успіхом була реабілітація СДПФ після громадянської війни. Таннер працював в уряді на посадах: прем'єр-міністра (1926—1927), міністра фінансів[ru] (1937—1939), міністра закордонних справ (1939—1940), після Радянсько-фінської війни 1939—1940 рр. був міністром торгівлі та промисловості[en] (1940—1942) (остання перестановка була здійснена під тиском СРСР). У 1942—1944 рр. знову був міністром фінансів.
Вплинув на перенаправлення фінського робочого руху від революційних ідей до прагматичної роботи в рамках парламентської системи. Під його керівництвом фінські соціал-демократи змогли сформувати уряд меншості за 10 років після закінчення громадянської війни в країні.
У 1927 р. під час короткої хвороби президента Реландера Таннер, який обіймав на той момент посаду прем'єр-міністра, виконував обов'язки діючого президента і Верховного головнокомандуючого. В останній ролі він приймав парад фінської Білої гвардії присвячений 10-й річниці перемоги «білих». Це було сприйнято в країні як досить визначна подія і ознака триваючого процесу національного примирення в суспільстві. У 1930-х роках соціал-демократи кілька разів формували коаліційні уряди разом з аграрною партією.
Дискутував щодо «лінії Маннергейма» з маршалом Карлом Маннергеймом на користь соціального захисту платників податків (з історії т. зв. «фінського економічного дива»). Йому належить відомий вислів (1934 р.)[2]
Перш ніж витрачати великі гроші на оборону[fi], треба створити народові такий рівень життя, який варто було б захищати. |
Під час Радянсько-фінської війни 1939—1940 рр. Таннер був міністром закордонних справ і зіграв важливу роль у формуванні в Фінляндії «духу Зимової війни[en]» на гуртування нації незалежно від політичних поглядів, у боротьбі за збереження незалежності країни.
Після закінчення Зимової війни СРСР зажадав змін у внутрішній політиці Фінляндії й 16 серпня 1940 р. Таннер вийшов з уряду[3][4].
Після закінчення Радянсько-фінської війни 1941—1944 рр. Таннер, під тиском СРСР, був засуджений разом з Рісто Рюті в 1946 р. на п'ять з половиною років позбавлення волі, однак і в ув'язненні залишався популярним політичним діячем. У грудні 1948 р., відбувши половину терміну, був амністований і випущений на свободу[5]. Став генеральним директором «Elanto».
Був головою СДПФ в 1957—1963 роках. Таннер критикував післявоєнну доктрину Фінляндії, відому як доктрина Паасіківі-Кекконена, згідно з якою зовнішні справи Фінляндії зберігалися суворо нейтральними та дружніми з СРСР. Таннеру вдалося повернутися до фінського парламенту як представник на парламентських виборах 1951.
На честь його названий «Фонд Вяйньо Таннера» у 1961 р. та «премія Таннера» у 2000 р.[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.