Loading AI tools
Вулиця Сергія Єфремова — вулиця у Нагірному історичному районі Соборного адміністративного району Дніпра. Починається від проспекту Яворницького й тягнеться на північний схід до площі Шевченка, вулиці Мусліма Магомаєва й кінця вулиці Вернадського, утворюючи перехрестя з провулком Євгена Коновальця. Прилучаються вулиця Івана Акінфієва та Крутогірний узвіз. Довжина — 800 метрів.
| Вулиця Сергія Єфремова Дніпро | |
|---|---|
| Місцевість | Гора |
| Район | Соборний район |
| Назва на честь | Сергія Єфремова |
| Колишні назви | |
| Потьомкінська, 40-років Жовтня, Ворошилова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 800 м |
| поштові індекси | 49009[1] |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—26[2] |
| Навчальні заклади | Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет |
| Поштові відділення | МВПЗ № 9 (вул. Сергія Єфремова, 3а)[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2005685 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Сергія Єфремова у Вікісховищі[3] | |
Створення вулиці було вперше запропоноване на плані Катеринослава архітектором Іваном Старовим та затверджене 22 березня 1790 року. У 1790-1792 роках, за розпорядженням князя Г. О. Потьомкіна, тут було споруджено комплекс мурованих житлових будинків з усіма службами. Цей комплекс надовго став єдиним нагадуванням про заплановану вулицю. Хоча планами міста 1817 та 1834 років первісне планування вулиці було суттєво змінено, але проєктні пропозиції в обох планах було ув'язано з «Потьомкінськими будинками». Забудова вулиці розпочалася наприкінці 1840–на початку 1850-х років. У 1860–1870-х роках вулиці було присвоєно назву «Потьомкінська». Присвоєння назви, імовірно, пов'язане із збереженими на ній старими будинками. Можливо також, що на її назву вплинуло і те, що вона виходила до Потьомкінського саду. Вулиця була цілком забудована по всій довжині лише на початку 1890-х років.
1922 року вулицю було перейменовано на «Ворошилівську вулицю», і лише від 1956 року — вулиця Ворошилова, на честь радянського державного і партійного діяча Климента Ворошилова. 1958 року вулицю перейменовано на «40-річчя Жовтня»[4]. 1969 року, вже по смерті К. Є. Ворошилова, вулиці було повторно присвоєно його ім'я.
На дотримання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»[5] та розпорядженням міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року вулицю Ворошилова перейменовано на вулицю Сергія Єфремова, на честь 1-го міністра закордонних справ УНР, віце-президента ВУАН, батька української журналістики, жертви сталінських репресій Сергія Єфремова (Охрименка).
- № 3а — міське відділення поштового зв'язку № 9 АТ «Укрпошта»;
- № 4 — номенклатурний висотний житловий будинок зведений у другій половині 1980-х років, де мешкали Валерій Пустовойтенко та Павло Лазаренко;
- № 9 — Дніпровська обласна дитяча бібліотека. Садиба внесена до реєстру пам'яток архітектури;
- № 13 — радянський номенклатурний багатоквартирний будинок вищого керівництва, що мав міліційну постову охорону;
- № 21 — Управління інформаційно-аналітичного забезпечення Управління МВС у Дніпропетровській області;
- № 22 — 15-поверховий елітний ЖК «Епоха»;
- № 24 — елітний ЖК «Park Residence»;
- № 25 — старий корпус Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
Житловий будинок
(вулиця Сергія Єфремова, 1)
Житловий будинок
(вулиця Сергія Єфремова, 7)
Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей
(вулиця Сергія Єфремова, 9)
Старий корпус Дніпровського державного аграрно-економічного університету
(вулиця Сергія Єфремова, 25)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
