Вуглецеве волокно
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вуглеце́ве волокно́, також вуглеволокно, графітове волокно — штучне волокно, що складається з вуглецю; форма графіту, в якій атоми вуглецю вишикувані в тонкі довгі графітові волокна. Вуглецеві волокна є дуже жорсткими відносно їхньої маси і використовуються, зокрема, для конструкцій, виготовлених з композитних матеріалів, у яких вуглецеві волокна пов'язані з матричним матеріалом (сполучним) — таким може бути епоксидна смола.
- Ця стаття про вільні або ткані вуглецеві волокна. Про жорсткий композитний матеріал, виготовлений з вуглецевого волокна, використовуваний в аерокосмічній та інших галузях див. вуглепластик.
Вуглецеве волокно | |
З матеріалу | вуглець |
---|---|
Дата відкриття (винаходу) | 1958 |
Вуглецеве волокно у Вікісховищі |
Вуглецеве волокно є тип гідратцелюлозного або віскозного, або штучного волокна — пан-акрилонітрилове волокно, яке є вуглецем майже в чистому вигляді. Цей матеріал виготовлюється методом піролізу, тобто розкладання молекул сполуки під впливом високої температури без окислення та горіння.
Кожне полотно за будовою кристалічної ґратки близьке до графіту, проте створює лише плоскі просторові структури. Безліч графітових полотен, переплітаючись, утворюють волокно. Вуглеволокном помилково називають також будь-які композитні матеріали, до складу якого входять вуглецеві нитки; найбільш відомим і важливим з них є пластик, посилений вуглеволокном (англ. CFRP, Carbon Fiber Reinforced Plastic).
Вуглеволокно отримують складною термічною обробкою (400—3000 °C) поліакрилонітрилу.