Всехсвятський Сергій Костянтинович

Сергій Костянтинович Всехсвятський (рос. Всехсвятский Сергей Константинович; 20 червня 1905 — 6 жовтня 1984) — російський та український астроном. Завідувач кафедри астрономії Київського університету.

Всехсвятський Сергій Костянтинович
Народився	7 (20) червня 1905 або 1905[1] Москва, Російська імперія
Помер	6 жовтня 1984(1984-10-06) або 1984[1] Москва, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	МДУ
Галузь	астрономія, комета[1] і космогонія[1]
Заклад	Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти	Чурюмов Клим Іванович
Нагороди	Премія імені Ф. О. Бредіхінаd
Всехсвятський Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Москві. У 1925 закінчив Московський університет. У 1924—1935 працював в Астрофізичному інституті (у 1931 увійшов до складу знов створеного Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга), в 1935—1939 — співробітник, заст. директора Пулковської обсерваторії, в 1939—1981 професор, завідувач кафедри астрономії Київського університету.

Основні наукові роботи відносяться до фізики комет, Сонця і сонячної активності, до проблем космогонії. Розробив ряд питань механічної теорії комет, довів швидку дезинтеграцію періодичних комет. У 1932 на новій основі розвинув гіпотезу Ж. Л. Лагранжа про викиди комет з поверхні планет і їхніх супутників.

1960 року висловив припущення про існування кільця навколо Юпітера (виявлено американським космічним апаратом «Вояджер-1» в 1979). За наслідками спостережень сонячної корони під час затемнень встановив існування протяжних корональних потоків (згодом названі «сонячним вітром»), що викликають магнітні бурі і збудження в йоносфері Землі. У 1955 спільно з учнями розробив динамічну теорію корони Сонця. У низці робіт обстоював думку про вплив планет на розвиток сонячної активності.

Наукові праці

Автор:

• фундаментальна праця «Фізичні характеристики комет» (рос. Физические характеристики комет, 1958) і серії доповнень, які видавалися до 1974 року, де він виклав історію спостережень і досліджень комет з найдавніших часів до 1971 року, вказав їхні орбіти, привів зведення спостережень, перший у світі каталог абсолютних величин комет.
• «Природа і походження комет і метеорної речовини» (рос. Природа и происхождение комет и метеорного вещества, 1967).

Співавтор:

• колективна праця «Проблеми сучасної космогонії» (рос. Проблемы современной космогонии, 1969).

Нагороди та відзнаки

• премія імені Ф. О. Бредіхіна^[ru] АН СРСР (1977);
• медаль астрономічної ради АН СРСР «За виявлення нових астрономічних об'єктів» (1979);
• медаль ім. Ю. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Сергія Всехсвятського названа мала планета (2721 Всехсвятський), яку відкрив Микола Черних 22 вересня 1973 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.

Реверс пам'ятної монети на честь Сергія Всехсвятського.

2005 року Національний банк України викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Сергія Всехсвятського номіналом 2 гривні.

Посилання

• А. О. Корсунь. Всехсвятський Сергій Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977 [Архівовано 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 23 травня 2023.
• Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський планетарій. Процитовано 23 травня 2023.

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863