Loading AI tools
вчений-анатом З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир Петро́вич Воробйо́в (27 липня 1876, Одеса — 31 жовтня 1937, Харків) — видатний вчений-анатом, основоположник української наукової школи анатомів, один з організаторів Українського інституту експериментальної медицини ім. І. І. Мечнікова, заслужений професор СРСР, академік АН УРСР, завідувач кафедри анатомії Харківського медичного інституту[1].
Володи́мир Петро́вич Воробйо́в | |
---|---|
Народився | 27 червня 1876 Одеса |
Помер | 31 жовтня 1937 (61 рік) Харків |
Поховання | 13-е міське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Імператорський Харківський університет |
Галузь | анатомія |
Заклад | Харківський медичний інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Науковий керівник | Білоусов О. |
Відомі учні | Шабадаш Арнольд Леонович Синельников Р. Д.Лазаріс Яків Аронович |
Членство | НАНУ |
Відомий завдяки: | харківській школі функціональної динамічної анатомії |
Нагороди | |
Воробйов Володимир Петрович у Вікісховищі |
В. П. Воробйов народився 13 (27) липня 1876 року в Одесі Одесі в заможній родині купця. Він молодша дитина і єдиний син серед восьми дітей. У 1886 р Володимира зарахували до Рішельєвської гімназії — найстарішого і привілейованого середнього навчального закладу міста. Вирішальне значення у виборі майбутньої професії зіграв брат матері — відомий лікар Теофіл Гнатович Вдовиковський. У 1897 році закінчив гімназію та вступив до медичного факультету Імператорського Харківського університету. Вже на першому курсі Володимир захопився анатомією і незабаром став улюбленим учнем професора Олексія Костянтиновича Бєлоусова, який читав повний курс нормальної анатомії[2].
В 1903 році закінчив з відзнакою медичний факультет університету й працював помічником прозектора на кафедрі анатомії, у 1906 році став прозектором. В 1908 році захистив докторську дисертацію «Иннервация сухожилий у человека»[3].
У 1908—1910 роках читав курс нормальної анатомії студентам медичного факультету Харківського Університету. У 1910 році почав читати курс анатомії для слухачок Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, де у 1916 році затверджений у званні професора. У 1918 році В. П. Воробйов обраний професором кафедри нормальної анатомії Харківського університету, яку очолював до 1937 року[1].
У 1919—1921 роках читав курс анатомії людини в Софійському університеті, видав підручник, створив анатомічний музей (1920). Болгарські вчені вважають його одним з фундаторів медичного факультету Софійського університету, засновником кафедри анатомії та медичної морфологічної науки в Болгарії, яка носить ім'я В. П. Воробйова[3].
З 1921 року і до кінця життя завідував кафедрою Харківського медичного інституту.
У 1924 році він (єдиний у країні) удостоєний звання Заслуженого професора СРСР. В. П. Воробйов — один із засновників Українського інституту експериментальної медицини, де завідував відділом морфології та був заступником директора з науки (1927—1937).
У 1927 році за роботи з анатомії професор удостоєний премії ім. В. І. Леніна.
У 1932 році Володимир Петрович заснував у Харкові на кафедрі анатомії перший в світі «Музей становлення людини». У 1934 році В. П. Воробйов обраний академіком АН УРСР і нагороджений орденом Леніна[3].
Володимир Петрович обирався депутатом Харківської обласної ради, був членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету УРСР (1935), багатьох медичних товариств та редакційних колегій журналів, у роботі яких брав активну участь[2].
В. П. Воробйов помер після операції 31 жовтня 1937 року у Харкові. Прах поховано на 13-му міському кладовищі.
В. П. Воробйов створив в Харківському медичному інституті найбільшу наукову школу анатомів, яка посіла провідне місце в розвитку цієї науки. Одним з перших почав розробку функціональної динамічної анатомії. Відкрив нові закони структурної організації нервової системи. Створив принципово новий метод макромікроскопічного дослідження, який дозволив вивчати будову окремих структурних частин на цілісному організмі. Вчений є основоположником стереоморфології, автором методу вшитих електродів для хронічних досліджень периферичної нервової системи. Академік розкрив закономірності розподілу нервових волокон на серці, вперше в науці описав шість нервових сплетінь серця, а також проводив дослідження іннервації шлунка.
В. П. Воробйов запропонував нову методику збереження тіл і органів померлих (разом з біохіміком Б. І. Збарським і колегами виконав бальзамування тіла В. І. Леніна у 1924 р.).
Вчений є автором побудованого на основі нових підходів «Атласа анатомии человека» у п'яти томах, який виданий після його смерті (1938—1942)[3].
Опублікував більше 70 наукових праць, зокрема:
Ім'ям академіка названа вулиця уХаркові[4]. Провулоку Воробйова 29 квітня 2024 року повернуто історичну назву Скрипниківський[5].
Пам'ятна дошка на честь В. П. Воробйова встановлена на фасаді кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету за адресою проспект Незалежності, 12: «В цьому будинку з 1903 по 1937 рр. працював видатний український вчений академік В. П. Воробйов»[6].
За його ініціативою на проспекті Науки, 4 (колишній Леніна) збудований морфологічний — тепер головний корпус Харківського національного медичного університету. У 2000 р. на території університету відкрито пам'ятник — бюст видатному анатому, науковцю, викладачу[1].
Ім'ям вченого названа вулиця в Одесі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.