Володимир Василькович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Володи́мир Васи́лькович (після 1247(1247) — 10 грудня 1288[1]) — князь Володимирський, князь Берестейський (1269—1288). Представник дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син володимирського князя Василька Романовича. Небіж руського короля Данила. Чоловік брянської князівни Ольги (з 1264), доньки брянського князя Романа Михайловича[1]. Прославився як книжник і будівничий[1]. Особисто переписав щонайменше два Євангелія-апракос і Апостол, редагував літописи[1]. Збудував багато храмів, у які вкладав дорогі ікони та книги у дорогій оправі. Тільки в Любомльську церкву святого Георгія було вкладено 34 книги[1][2]. Власних дітей не мав, але мав названу доньку Ізяславу. Наприкінці життя хворів на рак. Помер у Любомлі.[3] Похований у Успенському соборі Володимира. Канонізований як святий в Українській Православній Церкві Київського патріархату. Дні вшанування — 10 грудня, 10 жовтня[4]. Хрещене ім'я — Іва́н[1].
Володимир Василькович | |||
![]() | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1269 — 10 грудня 1288 | |||
Попередник: | Василько Романович | ||
Наступник: | Мстислав Данилович | ||
Народження: |
після 1247[1] Любомль | ||
Смерть: |
10 грудня 1288(1288-12-10) Любомль | ||
Поховання: | Володимир | ||
Рід: | Романовичі | ||
Батько: | Василько Романович | ||
Мати: | Дубравка Мазовецька | ||
Шлюб: | Ольга Романівна | ||
Діти: | Ізяслава | ||