Веселі Терни

Веселі Терни — історична місцевість в Тернівському районі Кривого Рогу, колишнє село на правому березі річки Саксагань.

Веселі Терни Кривий Ріг
Загальна інформація
48°6′9.19″ пн. ш. 33°34′1.48″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Тернівський район
Адмінодиниця	Криворізький район
Засновано	17 століття
Головні вулиці	вул. Олексія Солом'яного
Карта

Походження назви

Існує переказ про відпочинок у Веселих Тернах війська Богдана Хмельницького після перемоги під Жовтими Водами. Тут у балці, що поріс тернами стояв зимівник з корчмою. Тому козаки й назвали цю місцевість Веселими Тернами.

Існує і таке пояснення: Веселими Терни стали завдяки тому, що у заростях терену було багато солов'їв.

Веселі Терни на початку ХХ століття

Історія

Виникли у XVII столітті як козацький зимівник.

Слобода Веселі Терни була центром Веселотернівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 613 осіб, що мали 129 господарських подвір'я. У селі була православна церква архангела Михаїла, школа, магазин (лавка), ярмарок, спиртове господарство^[1].

На початок ХХ століття в Веселих Тернах проживало понад 1400 осіб, діяли православна церква, аптека, ярмарок. На 1900 рік торгові обороти села, разом з примикаючим з південного заходу селом Новопавлівкою, сягали 188 тис. рублів^[2].

Багато учасників Визвольних змагань, що воювали на знаменитому панцернику "Стрілець" у 1919 - учні Веселотернівської гімназії - Волков Василь,  Бочаров Василь, Золото Іван , Ващенко Іван, Дугін Петро, Кравченко Олекса та інші ^[3]

За радянської влади у селі був радгосп «Веселі Терни».

Відомі люди

Родом з села:

• Бабенко Віра Лук'янівна — зв'язкова Катеринославського повставкому. Розвідниця Степової (Олександрійської) дивізії УНР.
• Гладнів Петро - учасник Визвольних змагань, комендант Запоріжжя у кінці 1918 року
• Должанський Юрій Мойсейович — Герой Радянського Союзу
• Литвиненко Семен Дмитрович (1901-?) - учасник Визвольних змагань, оперирував в районі Софіївки, Веселих Тернів, Лозуватки ^[4].
• Мудрагей Неллі Степанівна — філософ, старший науковий співробітник сектора теорії пізнання Інституту філософії Російської академії наук.
• Феденко Панас Васильович — член Української Центральної Ради.
• Гуртовий Іван Васильович^[5] — молодший сержант 99-го гвардійського артилерійського полку, стрілець-радист. Загинув у повітряному бою 19 вересня 1941 року поблизу села Октябрське Сумської області (зараз — Зарічне).

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 28 (рос. дореф.) , (стор. 28)
2. рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ XIV. Новороссія и Крымъ.  — С.-Петербург, 1910. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 573)
3. Щоденник Павла Дерев'янка Ч.4/6 1919 р. Кінець отамана Коробки | Панцерник "Стрілець" | Трутні (укр.), процитовано 10 грудня 2023
4. Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
5. Гуртовой Иван Васильевич. Память народа (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Зв'язкова з Веселих Тернів