Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Великі стратегічні наукові місії, попередня назва космічна програма «Flagship» — найбільша та найдорожча з трьох програм НАСА з дослідження Сонячної системи. Інші дві програми — середньобюджетна — New Frontiers та малобюджетна — Discovery.
Відповідно до НАСА, вартість флагманської місії близько 1 млрд дол. Ці місії мають ключове значення для людства з досягнення високопріоритетних цілей. Ці критично важливі цілі дадуть змогу дізнатись про можливу присутність життєвих форм не тільки в Сонячній системі, а й в інших системах. Зокрема, вони потенційно мають змогу ідентифікувати пребіотичні органічні молекули або навіть зберегти існуючі форми життя за межами Землі, якщо вони існують, у Сонячній системі. Цілі флагманських місій — атмосфера і поверхня Венери, нижні шари атмосфери і поверхня Титана, поверхня і підповерхневий шар Європи, штормова атмосфера Юпітера, поверхня Марса, кільця системи Сатурна, атмосфери Нептуна і Урана, поверхня Тритона, плюми Енцелада, поверхня і магнітосфера Меркурія, поверхня ядра комети[1].
Програма здійснила запуски зондів — «Вікінгів» (1975), «Вояджерів» (1977), апарата «Галілео» (1989), «Кассіні» (1997), обсерваторії Chandra X-Ray Observatory (1999) і Марсіанської наукової лабораторії (2011). Запропоновані місії мають відповідати вимогам — кошторис від 1 до 3 млрд дол., на сьогодні це місії — «Марс 2020»[2] і Europa Clipper[3][4].
Зонди «Вояджер» відзначили перехід між початковими безпілотними програмами НАСА, які були профінансовані й створені в ряді місій до специфічних цілей, це такі програми, як — «Марінер», «Піонер», «Сервеєр», «Рейнджер» тощо, до сучасних програм НАСА, до якої належить «Флагманська програма. На початку 1990-х, НАСА ухвалила рішення щодо запровадження конкурсу на розробку місії замість цілеспрямованого відбору. Конкурс відбуватиметься за фінансовим чинником — це програми Discovery і New Frontiers, а Флагманська програма контролюватиметься НАСА. Окрім цього, місії за програмами Discovery та New Frontiers відбуватимуться частіше, а Флагманські місії матимуть свої індивідуальні особливості (час створення, розробка, організація).
У 2011 році Planetary Science Decadal Survey рекомендувала НАСА вибрати як найвищий пріоритет програми розробку ровера для збирання зразків, названий Mars Astrobiology Explorer-Cacher, ровер мав стати складовою програми ExoMars (співпраця НАСА та ЄКА). Це була б місія перед наступним проєктом — поверненням зразків з Марса. Другий пріоритет надається орбітальному Jupiter Europa Orbiter, який пропонується запустити в складі спільної місії НАСА-ЄКА — EJSM/Laplace і має вивчати супутник Європу[5]. Інші пріоритетні напрямки — місії НАСА Uranus orbiter and probe, Enceladus Orbiter і місія Venus Climate[1].
У 2013 фінансовому році за наказом президента Барака Обами було припинено співпрацю з ЄКА за програмою ЕкзоМарс[6], кошти були перенаправлені на проєкт телескопа «Джеймс Вебб»[7]. На сьогодні, програма заморожена на невизначений час[8]. У 2012 році було вирішено, що буде розроблена місія «Марс 2020», яка матиме за зразок архітектуру Марсіанська наукова лабораторія (ровер «К'юріосіті»), було анонсовано бюджет місії — 1,5 млрд дол.[2] У червні 2015 року була анонсована місія Europa Clipper, розпочалось її проєктування[9]. У 2016 році було запропоновано до розробки у 2020 році чотири різні телескопи: LUVOIR, HabEx, Far-Infrared Surveyor, X-ray Surveyor[10]. У 2019 році чотири команди підрозділів НАСА представлять фінальні звіти Національній академії наук для вибору пріоритетної місії серед чотирьох проєктів телескопів. Фінальний відбір відбудеться у 2020-х, а запуск заплановано на 2035 рік[11].
У 2020-х будуть запущені дві планетарні місії — Марс 2020 та Europa Clipper, третій проєкт Europa Lander перебуває наразі на стадії розробки з можливим запуском не раніше 2024 року[12].
Назва місії | Початок місії | Завершення місії |
---|---|---|
Відділ планетарних наук | ||
Вікінг 1, 2[14] | 1975 | 1982 |
Вояджер 1, 2[14] | 1977 | Діюча |
Галілео[14] | 1989 | 2003 |
Кассіні[14] | 1999 | 2017 |
Марсіанська наукова лабораторія/Марсохід «К'юріосіті»[15] | 2011 | Діюча |
Марс 2020[15] | У розробці (запуск у 2020 р.) | |
Europa Clipper[15] | У розробці (запуск у 2022—2025 рр.) | |
Europa Lander[16] | Пропозиція (запуск у 2024 р.) | |
Відділ астрофізики | ||
Комптон[17] | 1991 | 2000 |
Габбл[17] | 1990 | Діюча |
Чандра[17][18] | 1999 | Діюча |
Джеймс Вебб[19][20] | У розробці (запуск 2021 р.) | |
WFIRST[21] | На стадії формування (середина 2020-х) | |
Відібрані проєкти за програмою Великі обсерваторії[11]:
| Стадія концепту | |
Відділ досліджень Сонця | ||
Solar Dynamics Observatory[22] | 2010 | Діюча |
Зонди Ван Алена[22] | 2012 | Діюча |
Magnetospheric Multiscale Mission (MMS)[23] | 2015 | Діюча |
Parker Solar Probe[24] | 2018 | Діюча |
Відділ досліджень Землі | ||
Терра[25][26] | 1999 | Діюча |
Aqua[25][26] | 2002 | Діюча |
ICESat[27] | 2003 | 2010 |
Aura[26] | 2004 | Діюча |
Joint Polar Satellite System (JPSS)[27] | 2011 | Діюча |
Plankton, Aerosol, Cloud, ocean Ecosystem (PACE)[28] | У розробці |
З чотирьох великих обсерваторій лише «Спітцер» не входить у «Флагманську» програму. Не дивлячись на те, що бюджет складає 2 млрд дол., обсерваторію було перевизначено у місію середнього класу з бюджетом 720 млн дол.[13]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.