Каню́к великодзьобий[2] (Rupornis magnirostris) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Великодзьобий канюк (Rupornis)[3]. Виділяють низку підвидів.

Більше інформації ?Канюк великодзьобий, Охоронний статус ...
Канюк великодзьобий
Великодзьобий канюк (штат Гояс, Бразилія)
Великодзьобий канюк (штат Гояс, Бразилія)

Крик великодзьобого канюка
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Канючні (Buteoninae)
Рід: Великодзьобий канюк (Rupornis)
Kaup, 1844
Вид: Канюк великодзьобий
Rupornis magnirostris
(Gmelin, 1788)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Falco magnirostris J. F. Gmelin, 1788
Buteo magnirostris (J. F. Gmelin, 1788)
Посилання
Вікісховище: Rupornis magnirostris
Віківиди: Rupornis magnirostris
EOL: 45511413
ITIS: 824120
МСОП: 22695880
NCBI: 223488
Fossilworks: 373572
Закрити

Опис

Thumb
Великодзьобий канюк
Thumb
Молодий великодзьобий канюк

Довжина птаха становить 31-41 см, вага 250-300 г. Самиці і самці загалом схожі, однак самиці є більшими за самців приблизно на 20%. Забарвлення переважно сіре, нижня частина грудей і живіт поцятковані коричневими і білими смугами. Крила відносно короткі, махові пера мають рудуватий відтінок. Хвіст відносно довгий, на хвості 4-5 сірих смуг. Очі жовті. Дзьоб великий. Загалом забарвлення різниться в залежності від підвиду. У молодих птахів верхня частина тіла бура, нижня частина тіла охриста, груди смугасті[4][5].

Підвиди

Виділяють дванадцять підвидів:[6]

  • R. m. griseocauda (Ridgway, 1874) — від Мексики (на південь від Коліми, Нуево-Леона і Тамауліпаса) до північно-західної Коста-Рики і західної Панами (1);
  • R. m. conspectus Peters, JL, 1913 — південно-східна Мексика (Табаско, півострів Юкатан) і північний Беліз (2);
  • R. m. gracilis Ridgway, 1885 — острови Косумель і Хольбош[en] (на схід від Юкатану) (4);
  • R. m. sinushonduri (Bond, J, 1936) — острови Бонакка[es] і Роатан (на схід від Гондурасу) (5);
  • R. m. petulans (Van Rossem, 1935) — південний захід Коста-Рики і Панами (на південь до річки Туїра[en]) (3);
  • R. m. alius Peters, JL & Griscom, 1929 Перлові острови[en] (Панамська затока) (6);
  • R. m. magnirostris (Gmelin, JF, 1788) — від Колумбії на південь до західного Еквадору, на схід до Венесуели і Гвіани, на південь до Бразильської Амазонії (від Мадейри до атлантичного узбережжя) (7);
  • R. m. occiduus Bangs, 1911 — схід Перу, північ Болівії і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на захід від Мадейри) (9);
  • R. m. saturatus (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Болівія, Парагвай, південно-західна Бразилія (південний захід Мату-Гросу) і західна Аргентина (на південь до Ла-Ріохи) (11);
  • R. m. nattereri (Sclater, PL & Salvin, 1869) — північно-східна Бразилія (на південь від Баїї) (8);
  • R. m. magniplumis (Bertoni, AW, 1901) — південна Бразилія, північна Аргентина (Місьйонес) і сусідні регіони Парагваю (10);
  • R. m. pucherani (Verreaux, J & Verreaux, É, 1855) — Уругвай і східна Аргентина (на південь до Буенос-Айреса) (12).

Поширення і екологія

Великодзьобі канюки поширені від Мексики через Центральну Америку до більшої частини Південної Америки на схід від Анд. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих і сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, саванах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Уникають густих тропічних лісів, зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря. Великодзьобі канюки є одними з найпоширеніших хижих птахів в межах свого ареалу[7]. Вони живляться комахами, плазунами і дрібними ссавцями, зокрема звичайними ігрунками Callithrix jacchus та іншими мавпами[8]. Вони також полюють на дрібних птахів, однак значно рідше, ніж птахи-універсали, такі як споріднені, однак більші за розмірами білохвості канюки, або ніж спеціалізовані мисливці на птахів, такі як мексиканські соколи[9][10]. Гніздо являє собою невелику площадку з гілочок, встелену дрібними шматочками кори і листям. Воно розміщується на дереві, в розвилці між гілками, зазвичай на узліссі. В кладці від 1 до 3 яєць, інкубаційний період триває 35-27 днів.

Примітки

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.