![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/1653_atlas_by_Johannes_Janssonius_-_Nuevo_atlas%252C_o_teatro_de_todo_el_mundo_-_Volume_4_of_4.pdf/page1-640px-1653_atlas_by_Johannes_Janssonius_-_Nuevo_atlas%252C_o_teatro_de_todo_el_mundo_-_Volume_4_of_4.pdf.jpg&w=640&q=50)
Дрифтова гіпотеза
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дрифтова гіпотеза, теорія дрейфу материків (рос. дрифтовая гипотеза, англ. drift hypothesis, нім. Drifthypothese) — гіпотеза горизонтального переміщення (дрифту, або дрейфу) материків по пластичному базальтовому шару земної кори. Ґрунтується на подібності обрисів материків, їх геологічної будови й органічних решток у породах. За дрифтовою гіпотезою сучасні материки утворюються з єдиного суперматерика — Пангеї, який розколовся на початку мезозою. Висунув цю гіпотезу в другій половині XIX ст. російський астроном-аматор Євграф Биханов; на початку XX ст. її розвинув німецький геофізик Альфред Вегенер. У 60-х роках XX ст. дрифтова гіпотеза доповнена на основі нових даних геофізичних досліджень і буріння дна океанів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8e/Pangea_animation_03.gif)